Її коханий Кирюха саме напередодні вниз Рікою вирушив. Він теж дивний, той Кирюха. Живе відлюдьком в ген угорі, понад Рікою, і міст будувати не ходить. Кнєзь чомусь до нього благоволить, Азар’янових посіпак посилати не велить. Часом і на пораду до себе кличе.