Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Цитаты из Очамимря (Повість безврем’яних літ)

Читайте в приложениях:
69 уже добавило
Оценка читателей
4.0
  • По популярности
  • По новизне
  • Кирюха, отямившись, кинувся слідом за ним – та ні в кущі, ні за кущем не було вже нікого, лише латка рудої, підсохлої, свіжої землі майнула під ногами. Ставши навколішки, він почав розгрібати її пальцями, обламуючи нігті об камінці, які часом траплялися між ком’яхами ґрунту. За третім-четвертим разом, відсипаючи набік пригорщу по пригорщі, Кирюха відчув зовсім неглибоко щось м’яке – тканину абощо. Це була Янчина світло-бузкова майка в квітах, уся просякла кривавими плямами, у які пов’їдалася земля, перетворивши їх на якісь невідомі квіти, химерні та бридкі за формою й кольором. Руки були скручені за спиною, тіло лежало трохи боком. Утім, не було воно покусаним-погризеним, а лише побитим до цілковитої знемоги.
    В мои цитаты Удалить из цитат