Let my people go

У прозі мене завжди найбільше цікавило саме це – як, у який спосіб історія стає культурою. Як «перекладаються» мовою літератури принципово неохопні оком суспільні процеси, у котрі втягнено мільйони людей. Ця книжка – ні в якому разі не персональна письменницька «хроніка революції», хоча деякі, незнані українському читачеві, інформаційні штрихи до загального тої революції портрета вона, сподіваюсь, і додасть. Але насамперед це спроба відповісти на головне питання, яке мене тоді мучило, – як водночас проживати історію і писати про неї. Як, перебуваючи «всередині» неї, добувати з неї смисл – той, котрий зрештою й відкладається в арсеналі культурної пам'яти народу.