Цитаты из книг автора «Мэтт Хейг»

Пробелы в жизни Если выносить из комнаты вещи одну за другой, произойдут два события. Первое очевидно: ты заметишь отсутствие того, что вынес. Второе – ты начнешь отчетливее замечать все то, что осталось в комнате. Твое внимание сфокусируется. Ты с большей вероятностью станешь читать оставшиеся на полках книги. Станешь беречь оставшиеся стулья. Если найдется доска, ты с большей вероятностью примешься играть в шахматы. Когда у нас что-то забирают, то, что у нас остается, обретает большую ценность. Оно становится не только более заметным, но и более значимым. Теряя в количестве, мы обретаем в качестве.

Самое Лучшее, что есть в «самом дне», – это тот факт, что оно «самое». На самом дне ты постигаешь свой лимит. Предел, дальше которого тебя уже не сломить. То, что можно сентиментально назвать душой. На самом дне мы находим незыблемый фундамент. И на нем можно отстроить все заново.

Все будет хорошо. А если нет, все так или иначе будет, поэтому не стоит беспокоиться раньше времени.

Тепер я розумію. Моменти, що оживляють теперішнє, тривають вічно. І є безліч таких моментів, які можна проживати. Я це розумію. І я розумію, що нарешті можу бути вільним. Бо зупинити час можна лише не дозволяючи йому тобою керувати. Я більше не потопаю в минулому і не боюся майбутнього. Бо майбутнє — це ти.

А що Монтень каже про страх? — «Той, хто боїться страждань, уже страждає від своїх страхів», — поважно кивнула вона, наче сам Монтень. — Послухай мене, Маріон. Якщо з тобою щось станеться, якщо ти будеш такою, як я, інакшою, тобі доведеться навчитися будувати навколо себе шкаралупу. Міцну, як у волоського горіха. Таку, щоб ніхто її не бачив, бо про неї маєш знати лише ти. Розумієш мене? — Мабуть. — Будь горіхом. — Люди розбивають горіхи та їдять. Я поборов посмішку: іноді їй неможливо заперечити.

У інших тварин немає прогресу, як заведено говорити. Але насправді людському розуму не потрібен той прогрес. Ми як були шимпанзе з високою самооцінкою, так ними й залишилися, лише палицю змінили на зброю. У нас є знання, які дозволяють зрозуміти, що ми лише купка атомів (як і будь-що інше), і тим не менш ми продовжуємо відокремлюватися від навколишнього всесвіту та наділяти себе якимось значенням, що б давало нам перевагу над деревом, каменем, котом чи черепахою. І ось я сиджу, з усіма своїми людськими страхами та болем, з тривогою на серці, сиджу та думаю, скільки мені лишилося.

Але що довше ти живеш, то краще розумієш, що немає нічого визначеного. Нічого певного. Якщо прожити досить довго, обов’язково станеш біженцем. Рано чи пізно розумієш, що національність не означає абсолютно нічого і будь-яка точка зору з часом випробовується та спростовується. Людину не визначає нічого, крім того що вона людина.

Но я понял, что хотя без обмана трудно удерживать влюбленного в тебя человека, моя любовь требует не лжи. Она требует правды.

если вы пришли на Землю в поисках логики, вы упускаете суть. Вы много чего упускаете.

«Паб» изобрели люди, живущие в Англии, чтобы компенсировать тот факт, что они живут в Англии.