Цитаты из книги «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди»

Завдяки цьому досвіду я зробила висновок, що найкращий спосіб вирішити, що залишати, а що викидати, – взяти кожну річ у руку й запитати себе: «Чи дає вона мені радість?» Якщо дає – залишайте її. Якщо ні – викидайте. Цей критерій відбору речей не тільки надзвичайно простий, а й ду

викидайте все, що не використовували протягом року» чи «якщо не можете вирішити, покладіть ці речі в коробку і перегляньте їх через півроку»

прибирайте за категоріями, а не за місцем розташування.

прибирання передбачає дві дії – викинути непотрібне та вирішити, де зберігати необхідне

Я веду до того, що ми повинні починати прибирання з викидання речей незалежно від нашого типу особистості.

Аби по-справжньому цінувати важливі для вас речі, спочатку вам необхідно позбутися тих предметів, які виконали свою мету. Викинути

Аби по-справжньому цінувати важливі для вас речі, спочатку вам необхідно позбутися тих предметів, які виконали свою мету.

Коли ваша кімната чиста й охайна, у вас не залишається іншого вибору, як проаналізувати свій внутрішній стан. Ви зможете побачити ті проблеми, яких уникали, і будете змушені вирішити їх

Після прибирання багато клієнтів говорять мені, що кількість їхніх бажань зменшилася. Раніше, коли вони мали незліченну кількість одягу, їм цього було недостатньо і вони завжди хотіли придбати якусь нову річ. Тепер, коли вони відібрали й залишили тільки ті речі, які по-справжньому люблять, вони відчувають, що мають усе необхідне.

речей може бути досить болісним. Він змушує нас глянути в обличчя нашим недолікам та слабким місцям, нерозумним рішенням, які ми робили в минулому. Мені не раз було соромно, коли я дивилась в обличчя своєму минулому під час прибирання. Моя колекція ароматизованих гумок ще з початкової школи; колекція предметів за мотивами мультфільмів, яку я збирала в старшій школі; одяг, який я купувала в старших класах, що надавав мені дорослішого вигляду, але який мені зовсім не личив; сумки, які я купувала через їхній гарний вигляд у крамниці, хоча знала, що вони мені непотрібні. Речі, які нам належать, реальні. Вони існують тут і зараз, будучи результатом рішень, які ми ухвалювали в минулому. Неправильно ігнорувати їх чи позбуватися без належного розгляду, ніби заперечуючи вибір, який ми колись робили. Саме тому я виступаю проти того, щоб ви дозволяли речам накопичуватися або викидали їх без ретельного обдумування. Лише коли ми дивимося на свої речі по черзі й переживаємо ті емоції, які вони пробуджують, ми можемо по-справжньому оцінити наші з ними відносини.