я ходила по будинку й витягала з розеток пристрої, які на той момент не працювали, хоча тоді я ще нічого не знала про електричні лічильники. Прочитавши іншу статтю, я заповнювала пластикові пляшки водою і клала їх у туалетний бачок в індивідуальному змаганні з економії води. Статті на тему зберігання речей надихали мене перетворювати картонні пакети від молока на шухлядки для столу й робити полички для листів із порожніх коробок від відеокасет, які я розміщувала між меблями. У школі, поки інші діти грали в квача чи стрибали на скакалці, я непомітно йшла до класу і там приводила до порядку книжкові полиці чи перевіряла комірчину зі швабрами, постійно критикуючи неправильні методи зберігання: «Якби ж тут був S-подібний гачок, усім цим було б набагато легше користуватися».
Але була одна проблема, яка, здавалося, не мала вирішення: як би я старанно не прибирала, дуже скоро знову з’являвся безлад. Картонні шухлядки мого столу незабаром переповнилися ручками. Поличка для листів з коробки від відеокасет була настільки наповнена листами та паперами, що вони висипалися на підлогу. Майстерність у кулінарії та шитті приходить із практикою, проте, хоча прибирання – це також вид домашньої роботи, я ніколи не намагалася вдосконалити свої вміння, і, як би часто я не прибирала, ефект не залишався надовго.