Максим Кидрук — отзывы о творчестве автора и мнения читателей

Отзывы на книги автора «Максим Кидрук»

46 
отзывов

LeRoRiYa

Оценил книгу

Да, натворили делов обыкновенный украинский программист и ученые-изобретатели в Чили! Боты с детскими личиками обрели сознание машин для убийств. Вот уж армия универсальных солдат, которые действуют синхронно, слаженно и четко и не подчиняются никому из людей... В пустыне Атакама поселилась смерть, которую не под силу остановить никому, кроме ее создателя.

Это была первая книга из трех прочитанных мной произведений Кидрука - "Бот", "Твердыня", "На Зеландию!". Прочитала я ее впервые на украинском языке, сидя в главном корпусе университета и сжимая в руках новехонький экземпляр в гибком переплете, только-только поступивший в продажу и пахнущий свежей бумагой, краской и неуловимым духом приключений.

И вот теперь, два года спустя, я перечитала эту книгу в электронном виде, на русском языке. Должна сказать, что на русском она читалась легче. Обилие терминов книгу не портит, но на русском это как-то привычнее. Прочитала с удовольствием. Спасибо Максу Кидруку за то, что подарил мне интересный вечер и потрясающе захватывающую ночь с "Ботом".

4 декабря 2014
LiveLib

Поделиться

LeRoRiYa

Оценил книгу

Да, натворили делов обыкновенный украинский программист и ученые-изобретатели в Чили! Боты с детскими личиками обрели сознание машин для убийств. Вот уж армия универсальных солдат, которые действуют синхронно, слаженно и четко и не подчиняются никому из людей... В пустыне Атакама поселилась смерть, которую не под силу остановить никому, кроме ее создателя.

Это была первая книга из трех прочитанных мной произведений Кидрука - "Бот", "Твердыня", "На Зеландию!". Прочитала я ее впервые на украинском языке, сидя в главном корпусе университета и сжимая в руках новехонький экземпляр в гибком переплете, только-только поступивший в продажу и пахнущий свежей бумагой, краской и неуловимым духом приключений.

И вот теперь, два года спустя, я перечитала эту книгу в электронном виде, на русском языке. Должна сказать, что на русском она читалась легче. Обилие терминов книгу не портит, но на русском это как-то привычнее. Прочитала с удовольствием. Спасибо Максу Кидруку за то, что подарил мне интересный вечер и потрясающе захватывающую ночь с "Ботом".

4 декабря 2014
LiveLib

Поделиться

RoxeyRite

Оценил книгу

Це було неймовірно захопливо. Неймовірно захопливо аж до... передостанньої сторінки.

Я дуже поважаю Макса Кідрука як письменника зокрема і як досвідчену людину в цілому. Мені імпонує його жага до науки та наукового обґрунтування необґрунтовних, здавалося б, явищ. Але йому це вдається; вже не знаю, як поставляться до його висновків справжні науковці (у цьому випадку — медики), але для такого пересічного читача як я все здається цілком логічним та зрозумілим (за це, до речі, велика подяка, бо "ЗУМС" у цьому плані було читати важкувато).

Ідея з додатком та її втілення — взагалі вогонь. Не знаю, чи привернуло це увагу нових читачів-підлітків, як на це розраховував Макс, але це дійсно допомагає створити більш повноцінну картинку подій, особливо завдяки додатковим історіям. Хоча мапи, звісно, теж стали в нагоді — ніколи не була в Рівному та слабо уявляю собі це місто, тож із фотографіями та позначками стало легше.

До речі, скористуюся нагодою (а разом і похвастаю, що відвідала презентацію)) і розкажу тим, хто ще не знає: історію сестер Рути й Індії та, здавалося б, нереальний збіг обставин із їхніми нареченим та хлопцем створено на основі реальних подій. Кому цікаво — загугліть історію (або ж документальний фільм, якщо володієте англійською) про Аарона Ернандеса та його дружину. Буває ж таке в житті...

Не буду зупинятися на переповіданні сюжету, бо книгу дійсно варто прочитати — поки що це найсильніший роман з чотирьох, що я знаю в Кідрука. І кожен раз я читаю і вже уявляю, як ставлю його роману 5 зірочок та в захваті пишу рецензію про те, як усе неперевершено та як я рада, що сучукрліт не стоїть на місці й так швидко розвивається, але щоразу Максу вдається зробити щось таке, що рука на найвищу оцінку не підіймається.

Цього разу ідеально було майже все, але знову Кідрук, як і в "НОІМ", перекреслив весь написаний текст своєю кінцівкою на декілька сторінок. І фінал же такий явно не тому, що йому ліньки було щось там придумати та логічно завершити, "авось і так сойдьот" — надто велику роботу зроблено заради роману. І все ж таки залишилось це відчуття, ніби він 550 сторінок до чогось сюжетно вів, вів, та й так і полишив "in the middle of nowhere" (таке ж враження залишилось і після "ЗУМС", і "Доки світло", на жаль, хоча і трохи відкрив завісу таємниці Марка, все ж таки так і полишив її не до кінця розкритою).

Загалом, дуже раджу любителям містики та науки, об'єднаних в одне ціле, але повністю вдоволеною я себе не почуваю. І, з огляду на новий проект Кідрука, щодо як Марка, так і Рути — вже не відчую.

5 ноября 2019
LiveLib

Поделиться

NatanIrving

Оценил книгу

У меня рука не поднялась поставить оценку ниже 5 из 5. Достоинства книги настолько переманивают на себя всё внимание, окуная с головой в восхищение, что любые недостатки просто теряются на их фоне.
Я искренне рада, что в тот "злополучный" день решила утвердить обе книги Кидрука в Лампомобе. Но после "Твердинi" на второй кирпич я уже глядела исключительно с видом мученика. Ну зато теперь я смело могу сказать, что обязательно побегу ещё читать творения товарища Кидрука. В "Доки світло не згасне назавжди" он сделал отсылки как минимум на две свои книги (одна из них - мой первый блин комом), вторую я уже прям сейчас хочу цапнуть. Очень, ну о-о-очень интригующе. Как будто блуждающих огоньков вдали увидела (надеюсь, там за туманом красивый дремучий лес, а не болото, в которое я провалюсь по уши).
Из недостатков могу разве что назвать поведение главной героини. Периодически она меня раздражала. Да, Рута - подросток, весьма импульсивный и уверенный в себе подросток, но порой она бесилась на пустом месте. Обижалась на всё подряд, откидывая подальше чувство ответственности за собственные действия (ей и в голову не приходит, что в некоторых ситуациях необходимо вести себя официально и думать исключительно холодно и трезво). Так же она порой бесюче тупит и её действия раздражают своей глупостью. Есть человек, который прямо пытался с тобой связаться, давая прозрачные намёки на твои проблемы и предлагая помощь и объяснения? ОЙ, ПОБЕГУ К ТОМУ ПАЦЫКУ, НАВЕРНЯКА ОН МНЕ НЕ ПОВЕРИТ, НУ И ЧТО??
Если тут и были где-то сюжетные дыры или нелогичности, то я их пропустила мимо ушей. Научную часть про мозг я... ну читала, знаете. Как параграф в школе. Мне почему-то кажется, что если бы я въехала во всё то, что толковал тот анестезиолог, то мне лучше удалось бы понять концовку.
В любом случае на это закрываешь глаза, когда переносишься в сны. Боже, до чего там волшебная атмосфера, я прям млею. Кидрук настолько удачные слова подбирает для описания происходящего, что они словно молоточки, а моё сердечко - ксилофон. Чем дальше читаешь, тем сложнее оторваться. Интрига настолько закручивает твоё воображение в вихре, что после каждой главы хочется кричать безумным криком, глядя как уходит бесценное время на сон в будний то день. У Кидрука талант писать легко, ну или просто чертовски завлекательно. Мне было очень приятно окунуться в родную речь благодаря именно этому произведению. А ещё меня мороз по коже пробирает каждый раз, как я захожу в свой подъезд: жутко не хотелось бы проснуться во сне...
Советую к прочтению тем, кто считает, что сон - это для слабаков. Хорошего вам отдыха (:

23 ноября 2021
LiveLib

Поделиться

sireniti

Оценил книгу

Щоразу, читаючи сучасну українську літературу, дивуюся, ні, не так, захоплююся талантами і уявою наших письменників. Дуже високий рівень. Дуже! І це без усіляких перебільшень. Сюжет, герої, події, подача, - не відірватись.
Ось і Кідрук не підкачав. Роман «Доки світло не згасне» - став черговим відкриттям року.

Рута Статник нічим особливим, крім імені, від своїх однолітків не відрізнялася. Звичайна учениця, звичайної школи, випускниця, що переймається зно і вступними іспитами. Є у неї сестра, теж з незвичним іменем - Індія, з якою вони дуже близькі, навіть занадто, як для рідних сестер.

Та одного дня все міняється. Щось таки сталося у Всесвіті, що на Руту, як то кажуть, звалилися всі лиха світу. Вона завагітніли, тобто залетіла після п‘яного сексу, загинув ії улюблений вчитель, а на додачу до бід, у Індії в дорожній пригоді загинув коханий. І збив його не хто інший, як хлопець Рути.
Уже нічого не змінити, все стало інакшим. Життя перетворилося на суцільну драму. Сестра з нею не розмовляє, бо дівчина була в такому трансі, що дозволила, тепер уже колишньому хлопцеві, використати її, як щит. Батько озлоблений, мати стала на сторону Індії, і віддалилася від доньки. Ще вчора щаслива і сповнена надій Рута, сьогодні досягла межі абсолютної крайності.

Як тонко і драматично, але без пафосу, письменник підвів нас самої страшної сторінки життя Рути. Показав дорослішання таким, яке воно є, і довів, як важливо, коли в сім‘ї тебе розуміють. Коли можна, не вагаючись, відкрити близьким душу. Поділитися наболілим. Але важливо і те, як тебе сприймуть. Так, Рута поділилася з мамою, і ніби та прийняла все спокійно. Але що з того вийшло?
Скоро у дівчачі сни прийдуть химери, але мені здається, що вони набагато раніше прийшли в її життя. Такі ось сумні висновки.

Щодо снів. Тут все тільки починається. І читача, як і Руту, чекає новий виток подій. Дівчина випадково виявляє, що може змінювати реальність у снах. А якщо так, то це ж чудова нагода налогодити своє життя. Зробити все, як було до того самого дня, коли вона п‘яна і нерозумна віддалася такому ж п‘яному приятелю.
Та чи все так просто? Чи можна порушувати ланцюжок подій? І як то, дивится на того, в кого ти була на похороні, бачила його могилу, і розуміти, що ще вчора він був мертвий, а сьогодні раптом живий?
А раптом десь є сили, які здатні зупинити таких, як Рута? Що чекає на неї після пробудження? І чи проснеться вона взагалі?

Перевод.

Каждый раз, читая современную украинскую литературу, удивляюсь, нет, не так, восхищаюсь талантами и воображением наших писателей. Очень высокий уровень. Очень! И это без всяких преувеличений. Сюжет, герои, события, подача – не оторваться.
Вот и Кидрук не подкачал. Роман «Пока свет не погаснет» – стал очередным открытием года.

Рута Статник ничем особенным, кроме имени, от своих сверстников не отличалась. Обычная ученица обычной школы, выпускница, обеспокоенная вступительными экзаменами. Есть у неё сестра, тоже с необычным именем – Индия, с которой они очень близки, даже слишком, как для родных сестёр.
Но однажды всё меняется. Что-то произошло во Вселенной, если на Руту, как говорится, свалились все бедствия мира. Она забеременела, то есть залетела после пьяного секса, погиб её любимый учитель, а вдобавок к бедам, в Индии в дорожном происшествии погиб любимый. И сбил его не кто иной, как парень Руты.
Уже ничего не изменить, всё стало иначе. Жизнь превратилась в сплошную драму. Сестра с ней не разговаривает, потому что девушка была в таком трансе, что позволила, теперь бывшему парню, использовать её, как щит. Отец озлоблен, мать встала на сторону Индии и отдалилась от дочери. Ещё вчера счастливая и полная надежд Рута, сегодня достигла предела абсолютной крайности.

Как тонко и драматично, но без пафоса, писатель подвёл нас к самой страшной странице жизни Руты. Показал взросление таким, каково оно есть, и доказал, как важно, когда в семье тебя понимают. Когда можно, не колеблясь, открыть близким душу. Поделиться наболевшим. Но важно и то, как тебя воспримут. Да, Рута поделилась с мамой, и та будто приняла всё спокойно. Но что из этого вышло?
Скоро во сны девочки войдут химеры, но мне кажется, что они гораздо раньше пришли в её жизнь. Такие вот печальные выводы.

Насчёт снов. Здесь всё только начинается. И читателя, как и Руту, ждет новый виток событий. Девушка случайно обнаруживает, что может изменять реальность во сне. А если так, то это же отличный повод наладить свою жизнь. Сделать всё, как было до того самого дня, когда она пьяная и неразумная отдалась такому же пьяному приятелю.
Но всё ли так просто? Можно ли нарушать цепочку событий? И как смотреть на того, у кого ты была на похоронах, видела его могилу, и понимать, что еще вчера он был мёртв, а сегодня вдруг жив?
А вдруг где-то есть силы, способные остановить таких, как Рута? Что ждет её после пробуждения? И проснётся ли она вообще?

26 мая 2022
LiveLib

Поделиться

LeRoRiYa

Оценил книгу

Макс Кідрук свою справу знає. Вміє він і вирвати читача з контексту його життєвих проблем, і змусити зануритися в життя, пригоди й душі героїв по самі вуха - зжитися, злитися, зростися з ними душею й тілом - й втопити в почуттях, у вирі подій і життєвих історій... Так, він такий. Перша його книжка, з якою я познайомилася - це "Бот" - перший український технотриллер.

"Твердиня" - це теж трилер, тільки скоріше психологічний. Він об'ємніший за "Бота" та ще більш цікавий. Я наче сама побувала в тих джунглях. Аж досі моторошно. Неймовірна історія! Браво, Максе Кідрук!

29 октября 2013
LiveLib

Поделиться

Natali39419

Оценил книгу

Об"єктивної рецензії не буде, враховуючи особисте знайомство з автором. Насамперед дуже хочеться подякувати Максиму за згоду приїхати до нашого невеличкого містечка з презентацією "Жорстокого неба". і всім, всім хто в цьому допоміг. Було лячно, страшно, але ми справились. Все пройшло на ура! А тепер до книги: прочитана на одному подиху, відкрила першу сторінку і навіть не помітила, коли перегорнула останню. Ловила себе на думці, що на одній сторінці спочатку сміялася, а потім переживала за героїв.
Літаки для мене до цього були повністю незнайомим аспектом, а тепер дякуючи Кідруку я можу похвастатись, що знаю "чому ж воно бляха літає". І захотілось дізнатись більше. В цій книзі порівняно з попередніми "бот" та "твердиня", як на мене, порядком менше інформаційне навантаження, але це зовсім не робить її більш попсовою чи що.
Неймовірне враження на мене справив Даня, маю півторарічну хрещеницю, тому всі сцени з його участю читалися з посмішкою. Головна героїня місцями дивувала, особливо паразитами, накшталк "фак" чи "ок" але судячи з усього це паразити автора. Аналізувати всіх і вся недоцільно, потрібно читати, переживати і намагатись у всьому розібратись самостійно. Скажу чесно книга дуже сподобалась, разом зі всіма плюсами і мінусами. Ну куди ж без них? І надалі буду читати Кідрука, чекати продовження і екранізації.

З.І. І неодмінно зареєструйтесь на сайті для бонусу, він божественний!!

21 ноября 2014
LiveLib

Поделиться

Natali39419

Оценил книгу

Після останньої сторінки в мене виникає лише одне питання: ну чому я її так довго відкладала? Моє знайомство з Кідруком розпочалося з "Навіжених" і якось вони не пішли, так і не змогла дочитати, хоча тепер думаю візьмусь знову. А от читаючи "бот"а та "твердиню" мусила навіть розтягувати задоволення.
Це те, що називається якісно нова українська література. Книга, яку не соромно рекомендувати всім і завжди, книга, що змушує думати і повністю розносить мозок та свідомість. Я полюбила Кідрука ще й за те, що читаючи художню книгу він змушує мене розумово розвиватись і дізнаватись щось грунтовне (не бійтесь наявність науковості не робить цю книгу важкою для розуміння всіх деталей). Під час читання книги часто доводилось відволікатись через прагнення дізнатись більше і навіть візуалізувати деякі моменти і в допомозі ставав інтернет. А періодичні запитання до оточуючих, особливо стосовно зброї та озброєння взагалі заганяли їх в глухий кут, навіть одного разу засікла одного знайомого, що тихенько поки мене не було намагався зрозуміти: що ж я читаю?
Це книга, що не відпускає починаючи з першої сторінки і до останньої. Сюжет до найдрібніших деталей прописаний, всі герої стали рідними, а кінець просто шокував: на фоні більшості літератури, чекаєш, щось типу і жили вони довго і щасливо і померли в один день, а тут щось зовсім інше... Проте розчарування не було в жодному слові, в жодній букві, все дуже влучне і до місця. Не хочу говорити про сюжет - це потрібно читати та й боюсь, що не втримаюсь і обов"язково видам найбільші секрети, але дещо всетаки хочеться відзначити:
- Дуже дякую за рекомендовану музику в кінці книги, дуже потішило)))
- Дуже дякую за просто незвичайну бурю емоцій під час читання (особливо за сцену з Фастум-гелем, сміялась до сліз і зачитувала в голос, правда чоловіча частина колективу не оцінила і не дуже зрозуміла, але це пусте)
І наостанок: ХОЧУ ЩЕ!!!!
З.І. Вийшло якось кострубато і на емоціях, може перепишу згодом

6 июня 2014
LiveLib

Поделиться

Nina_M

Оценил книгу

Це було жахіття на кшталт Кафкового  Франц Кафка - Перевтілення , проте якщо в оповіданні не встигаєш нажахатися всерйоз і надовго, то Макс Кідрук на сторінках свого роману пропонує цілковите занурення у світ снів і реальності.

Надзвичайні властивості головної героїні дають їй можливість існувати ніби у кількох світах одночасно. Але це надто спрощене пояснення. Без спойлерів не можна розповісти, що з нею відбувається. Тут - близькі стосунки з сестрою, поглиблення конфлікту з батьком, останні шкільні місяці, "мутний" хлопець. Там - іще більш "мутні" хлопці і дівчата (якщо можна їх так назвати). Останнє усе більше засмоктує героїню, і я серйозно хвилювалася за неї, сподіваючись, що світло таки не згасне.

Фінал - несподіваний, приголомшливий і точно не такий, на який сподіваєшся. Такий собі умовно оптимістичний.

Ця крута книга допомогла мені пережити дуже важкий час. У жахи книжки я тікала від жахів реальності. Щира подяка автору!

16 апреля 2022
LiveLib

Поделиться

RoxeyRite

Оценил книгу

Це тільки друга книга Кідрука, яку я читаю, але можу впевнено сказати, що він поки що перший у моєму топі українських сучасних письменників. Незважаючи на оцінку, я вважаю цей роман дуже сильним у технічному та практичному плані: одразу видно, що зроблено дуже велику роботу над опрацюванням усіх тем, яких торкається Макс. Дуже приємно усвідомлювати, що це наш земляк і що таки є можливість у дійсно вартих уваги діячів мистетства вибитися в люди та знайти, у цьому випадку, свого читача.

Стосовно сюжету. Сподобалось, що тут не було якогось одного головного героя: всі сім осіб, що дивом вижили у катастрофі, було розкрито однаковою мірою. Але все ж таки, як на мене, було трохи забагато інформації про другорядних персонажів (наприклад, про сина Анни, Артема, - доволі швидко ми дізнаємося, що він, у принципі, непоганий хлопець, але любитель попонтуватися (перед) красивою дівчиною та прагне доказати щось своєму батькові, тому і потрапив у халепу. Але все це якось затягнуто вийшло). До того ж збила з пантелику кінцівка книги. І знову ж через Артема - якщо вже вводити персонажа до сюжету, то й доводити його лінію до кінця. Власне, тому оцінка 4.

Але все ж таки цей роман вартий того, щоб його прочитати. Це про наше суспільство, про людей, що нас оточують, про проблеми сучасності. Зараз дійсно дуже багато людей, що знаходяться під дією чужої думки, або просто не вміють відокремлювати політичні події від реальних людей або ж людину від її релігійних поглядів або раси. Це прикро, але навіть серед моїх родичів є людина, що може відхреститися від рідних, яких вона знає вже багато років, просто дізнавшись, що вони не тих поглядів, що і вона. Це боляче. Але ще больніше, коли це стоїть між вибором: врятувати людину, або ж дати їй загинути, - у ситуації, коли діяти необхідно швидко і все має бути вирішено за лічені секунди.

Отак несподівано й опинилися пліч о пліч люди різних релігій, вірувань та поглядів, і тільки залишки людяності можуть допомогти їм врятуватися. Майже кожен за три найдовші в їх житті дні усвідомив, за що саме їм випала така доля, та прикро, що вони так і не змогли почати нове життя. Та з двох переживших це жахіття тільки одна мала змогу жити далі хоч і з травмою в душі, але більш-менш спокійно. Але другий звернув у зовсім не тому напрямку та зробив найнелогічніші висновки, перед самим порятунком вчинивши найгірше, що тільки може зробити людина. І страшно уявити, скільки ж зараз таких, хто свято вірить у свій егоїзм та несе казна-що людям, що вірять тим наосліп. Та чому вижив саме він? І де ж тоді, дійсно, шукати Бога, якщо його нема у серці того, хто його нібито несе, хай навіть у найскрутнішій ситуації?..

Знов якийсь сумбурний відгук вийщов, але я справді вдячна авторові за те, що все ж таки вирішив випустити книгу в світ, та сподіваюся, що вона штовхне ще не один десяток людей на те, щоб переглянути, чи все ми робимо правильно.

27 июня 2019
LiveLib

Поделиться

...
5