Книга или автор

Отзывы на книги автора Максим Кидрук

44 отзыва
Бот
4,6
12 читателей оценили
LeRoRiYa
LeRoRiYa
Оценил книгу

Да, натворили делов обыкновенный украинский программист и ученые-изобретатели в Чили! Боты с детскими личиками обрели сознание машин для убийств. Вот уж армия универсальных солдат, которые действуют синхронно, слаженно и четко и не подчиняются никому из людей... В пустыне Атакама поселилась смерть, которую не под силу остановить никому, кроме ее создателя.

Это была первая книга из трех прочитанных мной произведений Кидрука - "Бот", "Твердыня", "На Зеландию!". Прочитала я ее впервые на украинском языке, сидя в главном корпусе университета и сжимая в руках новехонький экземпляр в гибком переплете, только-только поступивший в продажу и пахнущий свежей бумагой, краской и неуловимым духом приключений.

И вот теперь, два года спустя, я перечитала эту книгу в электронном виде, на русском языке. Должна сказать, что на русском она читалась легче. Обилие терминов книгу не портит, но на русском это как-то привычнее. Прочитала с удовольствием. Спасибо Максу Кидруку за то, что подарил мне интересный вечер и потрясающе захватывающую ночь с "Ботом".

Бот
4,4
18 читателей оценили
LeRoRiYa
LeRoRiYa
Оценил книгу

Да, натворили делов обыкновенный украинский программист и ученые-изобретатели в Чили! Боты с детскими личиками обрели сознание машин для убийств. Вот уж армия универсальных солдат, которые действуют синхронно, слаженно и четко и не подчиняются никому из людей... В пустыне Атакама поселилась смерть, которую не под силу остановить никому, кроме ее создателя.

Это была первая книга из трех прочитанных мной произведений Кидрука - "Бот", "Твердыня", "На Зеландию!". Прочитала я ее впервые на украинском языке, сидя в главном корпусе университета и сжимая в руках новехонький экземпляр в гибком переплете, только-только поступивший в продажу и пахнущий свежей бумагой, краской и неуловимым духом приключений.

И вот теперь, два года спустя, я перечитала эту книгу в электронном виде, на русском языке. Должна сказать, что на русском она читалась легче. Обилие терминов книгу не портит, но на русском это как-то привычнее. Прочитала с удовольствием. Спасибо Максу Кидруку за то, что подарил мне интересный вечер и потрясающе захватывающую ночь с "Ботом".

RoxeyRite
RoxeyRite
Оценил книгу

Це було неймовірно захопливо. Неймовірно захопливо аж до... передостанньої сторінки.

Я дуже поважаю Макса Кідрука як письменника зокрема і як досвідчену людину в цілому. Мені імпонує його жага до науки та наукового обґрунтування необґрунтовних, здавалося б, явищ. Але йому це вдається; вже не знаю, як поставляться до його висновків справжні науковці (у цьому випадку — медики), але для такого пересічного читача як я все здається цілком логічним та зрозумілим (за це, до речі, велика подяка, бо "ЗУМС" у цьому плані було читати важкувато).

Ідея з додатком та її втілення — взагалі вогонь. Не знаю, чи привернуло це увагу нових читачів-підлітків, як на це розраховував Макс, але це дійсно допомагає створити більш повноцінну картинку подій, особливо завдяки додатковим історіям. Хоча мапи, звісно, теж стали в нагоді — ніколи не була в Рівному та слабо уявляю собі це місто, тож із фотографіями та позначками стало легше.

До речі, скористуюся нагодою (а разом і похвастаю, що відвідала презентацію)) і розкажу тим, хто ще не знає: історію сестер Рути й Індії та, здавалося б, нереальний збіг обставин із їхніми нареченим та хлопцем створено на основі реальних подій. Кому цікаво — загугліть історію (або ж документальний фільм, якщо володієте англійською) про Аарона Ернандеса та його дружину. Буває ж таке в житті...

Не буду зупинятися на переповіданні сюжету, бо книгу дійсно варто прочитати — поки що це найсильніший роман з чотирьох, що я знаю в Кідрука. І кожен раз я читаю і вже уявляю, як ставлю його роману 5 зірочок та в захваті пишу рецензію про те, як усе неперевершено та як я рада, що сучукрліт не стоїть на місці й так швидко розвивається, але щоразу Максу вдається зробити щось таке, що рука на найвищу оцінку не підіймається.

Цього разу ідеально було майже все, але знову Кідрук, як і в "НОІМ", перекреслив весь написаний текст своєю кінцівкою на декілька сторінок. І фінал же такий явно не тому, що йому ліньки було щось там придумати та логічно завершити, "авось і так сойдьот" — надто велику роботу зроблено заради роману. І все ж таки залишилось це відчуття, ніби він 550 сторінок до чогось сюжетно вів, вів, та й так і полишив "in the middle of nowhere" (таке ж враження залишилось і після "ЗУМС", і "Доки світло", на жаль, хоча і трохи відкрив завісу таємниці Марка, все ж таки так і полишив її не до кінця розкритою).

Загалом, дуже раджу любителям містики та науки, об'єднаних в одне ціле, але повністю вдоволеною я себе не почуваю. І, з огляду на новий проект Кідрука, щодо як Марка, так і Рути — вже не відчую.

Твердиня
4,7
20 читателей оценили
Natali39419
Natali39419
Оценил книгу

Після останньої сторінки в мене виникає лише одне питання: ну чому я її так довго відкладала? Моє знайомство з Кідруком розпочалося з "Навіжених" і якось вони не пішли, так і не змогла дочитати, хоча тепер думаю візьмусь знову. А от читаючи "бот"а та "твердиню" мусила навіть розтягувати задоволення.
Це те, що називається якісно нова українська література. Книга, яку не соромно рекомендувати всім і завжди, книга, що змушує думати і повністю розносить мозок та свідомість. Я полюбила Кідрука ще й за те, що читаючи художню книгу він змушує мене розумово розвиватись і дізнаватись щось грунтовне (не бійтесь наявність науковості не робить цю книгу важкою для розуміння всіх деталей). Під час читання книги часто доводилось відволікатись через прагнення дізнатись більше і навіть візуалізувати деякі моменти і в допомозі ставав інтернет. А періодичні запитання до оточуючих, особливо стосовно зброї та озброєння взагалі заганяли їх в глухий кут, навіть одного разу засікла одного знайомого, що тихенько поки мене не було намагався зрозуміти: що ж я читаю?
Це книга, що не відпускає починаючи з першої сторінки і до останньої. Сюжет до найдрібніших деталей прописаний, всі герої стали рідними, а кінець просто шокував: на фоні більшості літератури, чекаєш, щось типу і жили вони довго і щасливо і померли в один день, а тут щось зовсім інше... Проте розчарування не було в жодному слові, в жодній букві, все дуже влучне і до місця. Не хочу говорити про сюжет - це потрібно читати та й боюсь, що не втримаюсь і обов"язково видам найбільші секрети, але дещо всетаки хочеться відзначити:
- Дуже дякую за рекомендовану музику в кінці книги, дуже потішило)))
- Дуже дякую за просто незвичайну бурю емоцій під час читання (особливо за сцену з Фастум-гелем, сміялась до сліз і зачитувала в голос, правда чоловіча частина колективу не оцінила і не дуже зрозуміла, але це пусте)
І наостанок: ХОЧУ ЩЕ!!!!
З.І. Вийшло якось кострубато і на емоціях, може перепишу згодом

Де немає Бога
4,4
14 читателей оценили
RoxeyRite
RoxeyRite
Оценил книгу

Це тільки друга книга Кідрука, яку я читаю, але можу впевнено сказати, що він поки що перший у моєму топі українських сучасних письменників. Незважаючи на оцінку, я вважаю цей роман дуже сильним у технічному та практичному плані: одразу видно, що зроблено дуже велику роботу над опрацюванням усіх тем, яких торкається Макс. Дуже приємно усвідомлювати, що це наш земляк і що таки є можливість у дійсно вартих уваги діячів мистетства вибитися в люди та знайти, у цьому випадку, свого читача.

Стосовно сюжету. Сподобалось, що тут не було якогось одного головного героя: всі сім осіб, що дивом вижили у катастрофі, було розкрито однаковою мірою. Але все ж таки, як на мене, було трохи забагато інформації про другорядних персонажів (наприклад, про сина Анни, Артема, - доволі швидко ми дізнаємося, що він, у принципі, непоганий хлопець, але любитель попонтуватися (перед) красивою дівчиною та прагне доказати щось своєму батькові, тому і потрапив у халепу. Але все це якось затягнуто вийшло). До того ж збила з пантелику кінцівка книги. І знову ж через Артема - якщо вже вводити персонажа до сюжету, то й доводити його лінію до кінця. Власне, тому оцінка 4.

Але все ж таки цей роман вартий того, щоб його прочитати. Це про наше суспільство, про людей, що нас оточують, про проблеми сучасності. Зараз дійсно дуже багато людей, що знаходяться під дією чужої думки, або просто не вміють відокремлювати політичні події від реальних людей або ж людину від її релігійних поглядів або раси. Це прикро, але навіть серед моїх родичів є людина, що може відхреститися від рідних, яких вона знає вже багато років, просто дізнавшись, що вони не тих поглядів, що і вона. Це боляче. Але ще больніше, коли це стоїть між вибором: врятувати людину, або ж дати їй загинути, - у ситуації, коли діяти необхідно швидко і все має бути вирішено за лічені секунди.

Отак несподівано й опинилися пліч о пліч люди різних релігій, вірувань та поглядів, і тільки залишки людяності можуть допомогти їм врятуватися. Майже кожен за три найдовші в їх житті дні усвідомив, за що саме їм випала така доля, та прикро, що вони так і не змогли почати нове життя. Та з двох переживших це жахіття тільки одна мала змогу жити далі хоч і з травмою в душі, але більш-менш спокійно. Але другий звернув у зовсім не тому напрямку та зробив найнелогічніші висновки, перед самим порятунком вчинивши найгірше, що тільки може зробити людина. І страшно уявити, скільки ж зараз таких, хто свято вірить у свій егоїзм та несе казна-що людям, що вірять тим наосліп. Та чому вижив саме він? І де ж тоді, дійсно, шукати Бога, якщо його нема у серці того, хто його нібито несе, хай навіть у найскрутнішій ситуації?..

Знов якийсь сумбурний відгук вийщов, але я справді вдячна авторові за те, що все ж таки вирішив випустити книгу в світ, та сподіваюся, що вона штовхне ще не один десяток людей на те, щоб переглянути, чи все ми робимо правильно.

Твердиня
4,7
20 читателей оценили
LeRoRiYa
LeRoRiYa
Оценил книгу

Макс Кідрук свою справу знає. Вміє він і вирвати читача з контексту його життєвих проблем, і змусити зануритися в життя, пригоди й душі героїв по самі вуха - зжитися, злитися, зростися з ними душею й тілом - й втопити в почуттях, у вирі подій і життєвих історій... Так, він такий. Перша його книжка, з якою я познайомилася - це "Бот" - перший український технотриллер.

"Твердиня" - це теж трилер, тільки скоріше психологічний. Він об'ємніший за "Бота" та ще більш цікавий. Я наче сама побувала в тих джунглях. Аж досі моторошно. Неймовірна історія! Браво, Максе Кідрук!

Жорстоке небо
4,3
14 читателей оценили
Natali39419
Natali39419
Оценил книгу

Об"єктивної рецензії не буде, враховуючи особисте знайомство з автором. Насамперед дуже хочеться подякувати Максиму за згоду приїхати до нашого невеличкого містечка з презентацією "Жорстокого неба". і всім, всім хто в цьому допоміг. Було лячно, страшно, але ми справились. Все пройшло на ура! А тепер до книги: прочитана на одному подиху, відкрила першу сторінку і навіть не помітила, коли перегорнула останню. Ловила себе на думці, що на одній сторінці спочатку сміялася, а потім переживала за героїв.
Літаки для мене до цього були повністю незнайомим аспектом, а тепер дякуючи Кідруку я можу похвастатись, що знаю "чому ж воно бляха літає". І захотілось дізнатись більше. В цій книзі порівняно з попередніми "бот" та "твердиня", як на мене, порядком менше інформаційне навантаження, але це зовсім не робить її більш попсовою чи що.
Неймовірне враження на мене справив Даня, маю півторарічну хрещеницю, тому всі сцени з його участю читалися з посмішкою. Головна героїня місцями дивувала, особливо паразитами, накшталк "фак" чи "ок" але судячи з усього це паразити автора. Аналізувати всіх і вся недоцільно, потрібно читати, переживати і намагатись у всьому розібратись самостійно. Скажу чесно книга дуже сподобалась, разом зі всіма плюсами і мінусами. Ну куди ж без них? І надалі буду читати Кідрука, чекати продовження і екранізації.

З.І. І неодмінно зареєструйтесь на сайті для бонусу, він божественний!!

Жорстоке небо
4,3
14 читателей оценили
Romashka28
Romashka28
Оценил книгу

Dear passengers, welcome on board!

UA /OVPNN090025 /TM2155 /FL050 /TPB734 /SK004OVC /TA - 13 /WV280035 /TBSVRBLO060

Макс Кідрук - молодий і популярний, просмалений пустельник з головою, начиненою усіляким технічним залізяччям, і просто симпатичний хлопець, який щороку пише по книжці і не боїться експерементувати з жанрами. Взагалі, поціновувачі літератури, вдаються в крайнощі і поділяються на два кардинальні табори: це люди які обожнюють творчість Кідрука і з нетерпінням очікують виходу нової книги; і люди, які питають хто, в біса, такий Макс Кідрук і чому вони повинні його знати? Я ж не відносила себе до жодної з цих категорій: я багато про Макса чула, систематично скуповувала його книжки, керуючись якимось інтуїтивним читацьким інстинктом, і лише зараз я його прочитала. Наше знайомство вийшло захопливим і цікавим, бо ми з Максом зійшлись на безмежній любові до цих десятитонних штуковин, які легко й граційно відриваються від землі й зникають у хмарах, ми з ним вдивлялись в небо і задавались єдинним питанням: "ЯК ВОНО, БЛЯХА, ЛЕТИТЬ?"

"Жорстоке небо" - з усіма своїми технічними термінами, двохповерховими формулами, графіками та фізичними явищами, - розповідає про події в небі і на землі, які призвели до загибелі 49 пасажирів та екіпажу лайнера. Літак українського авіабудівного концерну - "ААРОН 44", який вперше вийшов на європейський ринок, взлетів у нічне французьке небо, щоб більше ніколи не побачити світанок. Через снігопад, недбалість диспетчерів, непрофесіоналізм пілотів, несправність літака чи затурканого водія снігоочисника, який сплутав злітні смуги, літак, що заходив на посадку, перетворився на охоплену вогнем груду металу. Аварія в аеропорті Париж-Північ гуркотом прокотилась по життях двох країн. Представники українського концерну готові спихнути вину на мертвих, замнути, забути і продовжувати вгроблювати людей в свої літаючих консервних банках, але французька сторона розпочинає повномасштабне розслідування катастрофи. Для цього з України до Франції відряджають найменш кваліфікованого працівника - 28-ми річну жінку, з двома дітьми, яка ще не встигла вийти з декретної відпустки і точно не знайома з конструкцією літака, проте колись його проектував її татусь. Так і починається її довге і заплутане розслідування авіакатастрофи на летовищі. І ніщо її не зупинить! Ніщо, окрім синіх, дизайнерських, французьких, туфельок, на покупку яких вона відволіклась у перший же день.

Кідрук занурює в захопливий світ авіації, де сталеві птахи без єдиного помаху крил здіймаються в небо і ширяють вище хмар. Світ, де зелені цяточки на екранах радарів пульсують в такт серцебиттю. Світ, де діють чіткі закони фізики, недотримання яких коштує життя сотень людей. Світ мужніх капітанів, що сидять за штурвалами лайнерів, спритних диспетчерів, які керують небом. Та разом з тим, це світ жадібних корупційних керівників аеропортів, гендиректорів концернів та їхніх заступників, які блюють дорогим коньяком, світ олігархів і найманих вбивць, в яких руки по лікоть в крові, а погляд горить тваринним інстинктом самозбереження. Страх, жага влади, брехня і ненависть кипить у їхніх венах. Це світ відважних жінок, які не йдуть на компроміси з совістю і не зупиняться перед небезпекою смерті. Їх може збити з пантелику лише розмазування гівна по стінах власним сином і злосний кіт Грубодупенко, який заправляє порядком в домі. Кідрук чітко і реалістично створив український світ з французьким шармом, де жорстоке не небо, а люди на землі, які керують ним.

Natali39419
Natali39419
Оценил книгу

Рецензію на " Жорстоке небо" писала на піднесених почуттях від організації презентації та від особистого знайомства з автором, зараз обертаючись у минуло є бажання дещо підправити. Здається, що в той момент я була не зовсім справедливою чи що. Але то минуле, а тут у нас сьогодення і зовсім новенька книга, прочитана буквально на одному подиху. Для мене Бот-2 однозначно краще "Жорстокого неба".
Не буду нічого писати стосовно сюжету книги, не хочу спойлерити. Хоча деякі повороти були по справжньому неочікуваними. От за що варто відмітити автора так це за цілісність сюжету, такі точні деталі, описи. Всі події розгортаються, може, не дуже по прямій, але все доречне: почуття, події, опис. А ще окреме спасибі за правадивість деталей, які можна дуже легко перевірити за допомогою інтернету. Кідрук, як завжди неперевершений. Дуже дякую йому за те, що він створює якісно нову українську літературу. Як на мене Бот та Бот-2 обов"язково неодмінно екранізувати. Буде неперевершено.
А яким же ж неочікуваним сюрпризом була згадка мого імені в кінці , неочікувано. Хоча більше радості, мабуть. було у мами...
Читайте, не пожалкуєте!

Твердиня
4,7
20 читателей оценили
bannanna-anna
bannanna-anna
Оценил книгу

WOW! у меня просто нет слов от этого автора - мне хочется его читать, читать и читать! Более того, я горжусь тем, что Макс Кiдрук - современный украинский автор, и теперь у меня появилась возможность читать на родном языке с бооооооооольшущим наслаждением!

"Твердиня" - это совершенная противоположность от первопрочитанных "Подорожей на пуп Землі" Частина 1 та Частина 2 (здесь описывалось настоящее путешествие Макса и его друга на остров Пасхи в 2009 году

с их приключениями и непокидающим чувством юмора и оптимизма. К слову сказать, Макс Кидрук был первым зарегистрированным украинцем на о.Пасхи (ах, мечтаааа!)

"Твердыня" же, написанная в стиле технотриллера, это уже выдуманная история о поездке пятерых студентов во время своих каникул в Перу. Тут они отправляются на поиски Паитити и их совершенно не пугает, что оттуда никто еще не вернулся..
Мне очень жаль, что автор уготовил Семену такой финал, а Грэм, к моей неожиданности, в самый ответственный момент показал все свое мужество и благородство.

P.S.фото "украдена" со страницы Макса в соц.сети=)

5