Цитата из книги «Село не люди»

— Мо’, я до школи? — Катерина питає. — Яка там школа, — татко буркнув. — Цить мені з твоєю школою. Аби бігати сюди-туди, а потім дурного ліфчика просити. Ото й зароби на свій ліфчик. — Ой, Льончику, ще наробиться дитина, — мамка зітхає.