— Ти ще молода, — Ничипориха їй. — Будуть у вас іще з Ромкою діти.
— Не будуть.
— А ти не зарікайся, — Ничипориха Раїсі.
— У мене, бабо, по-женськи геть усе чисто вирізане. Коли ото в компостну яму впала та п’ять годин у ній топилася, застудилася навіки. Один він у мене був, синочок мій золотий… — і завила.