Рішення більшості наших проблем всередині нас самих, повір.
– Розумію.
– Це одна з найбільших ілюзій нашої епохи, ми дедалі менше дослухаємося до своєї душі. Між іншим, доходить навіть до того, що інколи ми не знаємо, що насправді хотіли б зробити з нашим життям. Ба більше, у повсякденні виявляємо тенденцію до втрати самих себе, намагаючись відповідати нормам, які є не нашими, а нав’язані суспільством.
– Нормам?
– Так, нормам або кодексам, називай їх, як хочеш. Кодекси поведінки, думки й, особливо, смаку. Інколи маю враження, що ми любимо не те, про що нашіптує наше серце, а те, що нас спонукають любити. Невже дійсно ми самі вибираємо свій одяг, телефони, напої чи фільми, які ми дивимося?
– Так, але, як бачиш, у наші дні цього майже не уникнути. Ми взаємопоєднані, тож усі взаємно впливають одні на одних. У цьому немає нічого поганого.
– Звісно, що нічого поганого. Але в такому контексті взаємозалежності треба залишатися доволі під’єднаним до самого себе, щоб гарно прожити своє, а не чуже життя.