Цитаты из книг автора «Леонард Млодинов»

Теорія відносності стверджує, що мірою наближення до швидкості світла космічному кораблю для прискорення потрібно дедалі більше енергії.

згідно з теорією відносності, не тільки не існує ніякої єдиної для всіх спостерігачів міри часу, але й що за певних умов немає потреби навіть у тому, щоб спостерігачі погоджувалися щодо Припустімо, наприклад, що подія А – це фініш заключного стометрового забігу на Олімпійських іграх 2012 року, а подія В – відкриття 100004-го Конгресу Альфи Центавра. Припустімо, що для спостерігача на Землі подія А передує події В. Скажімо, подія В відбувається за рік – 2013 року за часом Землі. Оскільки Землю й Альфу Центавра розділяє близько чотирьох світлових років, ці дві події задовольняють зазначеним вище критеріям: хоча А відбувається раніше, ніж В, щоб устигнути від А до В, ви маєте пересуватися швидше за світло. За таких умов спостерігачеві на Альфі Центавра, який віддаляється від Землі зі швидкістю, близькою до швидкості світла, здавалося б, що події мають зворотний порядок: подія В відбувається раніше за подію А. Цей спостерігач стверджував би, що, коли пересуватися швидше від світла, можна встигнути від події В до події А. Отже, якби у вас був дар обганяти світло, ви змогли б повернутися назад від А до В до початку забігу й зробити ставку, знаючи напевно, хто переможе!

можна зробити так, що космічним мандрівникам подорож здасться набагато коротшою, ніж тим, хто залишився на Землі. Але невелика втіха, коли, провівши в космічному рейсі кілька років, ви виявите по поверненні, що всі, кого ви залишили, відійшли у вічність тисячу років тому.

Проблема подорожей із надсвітловою швидкістю дуже цікавить фантастів. Її суть полягає в такому: згідно з теорією відносності, відправивши космічний корабель до найближчої зорі, Альфи Центавра, розташованої на відстані близько чотирьох світлових років, ми не можемо розраховувати, що його команда повернеться до нас і повідомить про свої відкриття раніше, ніж років за вісім. А якби експедиція вирушила до центра нашої Галактики, цей термін становив би щонайменше сто тисяч років. Кепська ситуація для історій про міжгалактичні війни!

Один зі способів збудувати таку машину часу – скористатися парадоксом близнят, який ми обговорювали в розділі 6. Цей спосіб передбачає, що машина часу, у якій ви сидите, злітає, розганяється близько до швидкості світла, рухається так якийсь час (залежно від того, як далеко вперед у часі ви хочете потрапити) і потім вертається назад.

Мандрівки в майбутнє можливі. Теорія відносності показує, що можна створити машину часу, яка перенесе вас у майбутнє. Ви входите в неї, чекаєте, виходите й виявляєте, що на Землі минуло значно більше часу, аніж спливло для вас.

Однак відкриття постійності швидкості світла для будь-якого спостерігача незалежно від його руху призвело до створення теорії відносності й відмови від ідеї єдиного абсолютного часу.

До початку ХХ століття люди вірили в абсолютний час.

Класична теорія гравітації передбачає лише два вірогідні сценарії поведінки Всесвіту: або він існував завжди, упродовж нескінченного часу, або веде свій початок від сингулярності, яка мала місце в минулому, деякий скінченний час тому. Виходячи з міркувань, які були подані вище, ми вважаємо, що Всесвіт не існував завжди.

Буденний приклад інтерференції світла – райдужне забарвлення мильних бульбашок.