3,9
12 читателей оценили
125 печ. страниц
2016 год
Оцените книгу

Отзывы на книгу «Микола Джеря»

  1. nimfobelka
    Оценил книгу

    Читала ніби вперше (хоча насправді вдруге). Ну, знову та ж пісня: тяжке життя, злидні, панщина і все таке. Цього разу центральним персонажем виявився чоловік, що не зміг терпіти панського знущання і втік. Протирічне у мене до нього ставлення: ніби і бунтівник, ніби і не кориться, як більшість, що уже добре, але методи протесту у нього якісь... егоїстичні. Сам втік, а жінку з матір'ю залишив страждати далі. І тікав, і тікав, поки тепленьке місце не знайшов. Ніби і журився за жінкою, а на молоденьку задивлявся (дякувати, що хоч не одружився). Але, мабуть, такі часи були. Що ще зробиш? Тільки пана можна тихцем вночі відлупцювати.
    Цікаво було почитати про роботу рибальських ватаг - щось новеньке.
    Ну а взагалі, дуже яскраво малюється - саме з побутового боку - життя під час панщини, а потім і після 1861 року, всі махінації, за яких воля була по суті тільки формальним поняттям, усвідомлення селянами власного положення.
    І добре, що хоч на старості літ на Миколу Джерю чекало хоч кілька років спокійного життя.

  2. Katia0611
    Оценил книгу

    Как миловидна украинская речь. Читаешь и зачитываешься, описание украинского быта...
    Главный герой - сильный человек, сумевший стать против власти. Самое завораживающее в нем, это насколько ему верят и подчиняется люди, где бы он не был.
    В своих книгах Иван Нечуй- Левицкий откровенно высмеивает священников, но в тоже время показывает истинную и неприклонную веру людей в Бога.

  3. Dzmuchaviec
    Оценил книгу

    Мікола Джэра - увесь такі змагар за свабоду, праўдашукальнік, валявы, незалежны і непераможны. У адрозненне ад свайго бацькі, ён не хоча змірыцца з доляй прыгоннага сялянства, а хоча паваяваць за справядлівасць. Гэта, канешне, ён малайчына, ідэал, станоўчы герой.
    Але з іншага боку, Мікола кідае жонку з маленькай дачкой і старой маці, якія мусяць выжываць без мужчыны ў сям’і, адпрацоўваць паншчыну за ўсіх, пакуль ён прапівае заробленыя грошы, сумуе, бедненькі, па радзіме ды яшчэ і раздумвае, ці не закахацца мне ў Макрыну.
    Хм, нішто сабе ідеал.