цем, – є таке борошенце, та не знаю, як його звуть i де воно продається…
Марися. Як собi хочете, а я, єй-богу, без роботи не буду сидiть.
Мартин. Не смiй менi, кажу! (Набiк.) Яку б їй роботу найти пристойну?… А! (До Марисi.) Я тобi п’яльця достану, будеш вишивать у п’яльцях.
Марися. Та я ж не вмiю.
Мартин. Навчишся. Не святi горшки лiплять! А шмаття однеси назад.