Тепер я мушу все тримати в голові. А формулювати думки в ній набагато складніше, ніж писати рівні рядки на папері. У думках нічого не виправиш! Думки неможливо припинити, урвати чи відкласти на потім, як запис.
У них, у думок, ніколи не «закінчується чорнило».
Вони можуть бути небезпечними, як нагострені ножі, і м’якими, мов перина.
Їх не можна знищити, як тебе, дорогий щоденнику – це вони можуть знищувати, з’їдати, затоплювати і випалювати.