Утім, любов до безпорадного, бідного чи чужинця і є початком братньої любові. Любити власну плоть і кров – це не досягнення. Тварини люблять своє потомство і дбають про нього. Безпорадний любить свого господаря, бо його життя залежить від нього; дитина любить своїх батьків, адже потребує їх. Любов починає розкриватися тільки в любові до тих, хто не слугує якійсь меті.