Та коли 1975 року Герберт Фрейденберґер[1] уперше застосував термін «вигоряння», він визначав три складники цього стану:
1. Емоційне виснаження – слабкість, що виникає через надмірну завзятість, небайдужість до справ упродовж надто тривалого часу.
2. Деперсоналізація – вичерпана здатність до емпатії, турботи, спочуття.
3. Зникнення відчуття успішності – нездоланне відчуття марності, коли здається, що ваші дії не приносять користі, нічого не змінюють[2].