Я щодня згадую Стамбул. Мабуть, люди у цьому місті й зараз ходять дворами тих мечетей, не розуміючи, не помічаючи. Вони, напевно, радо вважатимуть, що будівлі навколо них стоять так іще від часів Нуха. Але це неправда. Їх зводили ми – мусульмани і християни, ремісники та галерні раби, люди і звірі, день за днем. Та Стамбул – місто, що легко забуває.