Цитаты из книги «Учень архітектора»

Від трьох речей у житті вона не очікувала добра: від чоловіка, який запродав свою душу Шайтану, від жінки, яка пишається своєю вродою, і від таких нічних новин, які не можуть дочекатися ранку. Невдовзі коляска зупинилася по той бік високого муру. Кінь форкнув, почулися важкі кроки. Кахья відчула у повітрі запах поту – чи то кінського, чи людського, точно сказати не могла. Старій не терпілося дізнатись, хто ж це примчав серед ночі.

Я щодня згадую Стамбул. Мабуть, люди у цьому місті й зараз ходять дворами тих мечетей, не розуміючи, не помічаючи. Вони, напевно, радо вважатимуть, що будівлі навколо них стоять так іще від часів Нуха. Але це неправда. Їх зводили ми – мусульмани і християни, ремісники та галерні раби, люди і звірі, день за днем. Та Стамбул – місто, що легко забуває.

він ще не знав, що цінність віри залежить не від її сили, а від того, скільки разів людина, утративши її, може повернути собі цю віру знову