Якщо чесно, не уявляю як можна застосовувати наведені методики в реальному житті: невже автор думає, що хтось буде в реальному часі аналізувати кожну свою емоцію і відшукувати думки які іі викликають? В житті, як правило, між подією, емоцією та реакцією навіть не секунди, а мілісекунди йдуть (присловутий принцип "бий або тікай"), інакше людство не вижило б. А ідея про заміну одних емоцій на інші менш сильні взагалі абсурдна: нажаль в нашому мозку немає перемикача, щоб це зробити.