Чогось такого ненапряжного мені і бракувало останнім часом. Хоча книжка до неможливості проста, і по ній можна прямо так вже знімати кіно. Ні складних характерів нема, ні незбагненних роздумів, нічого такого, що б не можна було показати.
Дві подруги дитинства. Одна успішний дизайнер в Лондоні. яка щось там напартачила з роботою, а друга мати сімейства, яка за мамством світу білого не бачить. Ту, що напартачила, тягне кудись розвіятися, а матері сімейства треба десь перекантуватися в Лондоні, поки її свекруху лікуватимуть в лікарні. Не обійшлося без складних сімейних таємниць (любовний лист подруги до чоловіка і батька) і брудного майже-педофіла, якого вчасно вивели на чисту воду. І в кінці, як завжди, хепіенд, всі живі-здорові, всім мир і любов.
А шо, іноді і таке треба почитати.