1 І тут зійшов до другого я кола,За перше меншого, та від розпукКричали душі голосніш довкола.4 Й страхітного Міноса вчув я гук;Який при вході судить справедливо,Хвостом указуючи розмір мук.7 Кажу, коли якась душа лякливоРозповіла про всі свої діла,То цей знавець гріхів, тонкий на диво,10 Їй місце визначає в царстві зла,Хвоста скрутивши стількома витками,В котре по черзі коло засила.13 Тиск перед ним і днями, і ночами;Душа тут кожна свій проходить суд:Сказала, вчула та й пішла до ями.