Автор залишив за собою права сподобатися обидва групам читачів. Перша група , умовно соціалісти. Яким не байдуже доля народу , які співчувають , або не співчувають білим , денікінцям , ляхам та іншим «непротеліріату», але впевнені , що совдепія ( доречі цікаво , що автор вставляє це значення у текст персонажів 1920 року, показуючи етімологію цього слова) повина була народитися саме таким чином. Друга група, умово Західники ( капіталісти) , які більше готові співчувати генералу-фабриканту й розуміють його біль й кризу життя. Роман написаний у 2013 році про подї початку ХХ століття перекликаються с подіями сьогодення більш ніж у дату його написання. Можна сказати що текст роману у 2023 дозрів до читання сучасним читачем. Нажаль автор не дає одназначної оцінки вчинкам більшовитскої армії, залишаючи читачу самостійно зробити висновки. Можливо автор вважає ,що читач якось окремо від цього тексту зрозуміє , що насаджати свої стандарти та погляди зі зброєю в руках є апріорі не «аристонамічно». Але реальні події 2022 року нам каже про інше, ще дуже багато людей вважають що вбивати інших спираючись на якись погляди та наративи є нормальним…