Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Рецензии и отзывы на Антисоветский Советский Союз

Читайте в приложениях:
105 уже добавило
Оценка читателей
4.4
Написать рецензию
  • giggster
    giggster
    Оценка:
    7

    Войнович приваблює не в останню чергу тим, що нова посткомуністична реальність не збила його з правильного шляху, не зробила радикальний переворот у мізках, і він не став монархістом, більшовиком чи почвєнніком. Як був послідовним антикомуністом, борцем за свободу, так ним і залишається. А те, що СРСР – антоним свободи, поступово забувається. «Антисоветский Советский Союз» – книжка для всіх, хто страждає на ностальгію за радянськими часами, хто носиться з левацькими ідеями, знову бачить у соціалізмі щось привабливе, більш правильне, ніж пропонує західне суспільство.

    Книжка ця публіцистично-сатирична. Є там спогади про СРСР, про всі хвалені безплатні дива, про унікальну соціальну систему та інші висмоктані з пальця переваги, які для декого з кожним роком ще більше очищуються від правди і стають все привабливішими і привабливішими.

    Не все Войновичу вдалося однаково добре. Є речі нуднуваті, часом він вдається до дещо дріб'язкових з'ясувань стосунків. Дещо у збірці явно застаріло, готувалося, очевидно, ще для Радіо «Свобода» та інших антирадянських рупоров і жупєлов. Але є речі смішні. Запам'ятався, наприклад, фельєтон про радянську їдальню, яка відчайдушна бореться за температуру приготування борщу. Поки що вдалося досягти температури 30 градусів, але доженемо і переженемо!

    Звісно, багато уваги Войнович приділив літературі. І дійсно, відразу згадується, як вивертав, ломав письменників Радянський Союз. Як пише сам Войнович «есть такие писатели, которых природа производит поштучно. И если взять таких, уникальных, и одного застрелить, другого посадить, третьего на воле замордовать, то, глядишь, от литературы ничего не останется.» Ось-ось. Можна згадати і замордованих Зощенка з Платоновим, які у будь-якій іншій літературі були б зірками першої величини, натомість з радянської були просто викреслені. Або тих, кого продовжували друкувати, але потрощеними, відцензурованими, а що найстрашніше – відсамоцензурованими.

    Загалом ця книжка нагадує про радянські маразми, що корисно, а то вже й сам починаєш забувати, якою територією, непридатною для життя, був великий і могутній СРСР.

    Читать полностью