Цитаты из книги «Переказ твору Івана Франка Захар Беркут»

«Невже ж мiж твоїм боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити

Дитяча любов все ще говорить в Мирославі, і вона намагається

«Той, що важить правду й неправду, важить тепер його добрi i злi дiла. Молiмося, щоб добрi переважили»

«горе громадi, котра добровiльно станеться тою раною, котра не ужиє всiх сил i способiв, щоб удержати себе при здоров'ю!»

«Життя лиш доти має вартiсть, – говорив вiн частенько, – доки чоловiк може помагати iншим. Коли вiн став для iнших тягарем, а хiсна не приносить їм нiякого, тодi вiн уже не чоловiк, а завада, тодi вiн уже й жити не варт».

Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой…