Цитаты из книг автора «Тетяна Бебік»

«Невже ж мiж твоїм боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити

Дитяча любов все ще говорить в Мирославі, і вона намагається

Дід лає онука Ванька і кричить вилазити. Хлопці лежать в бур’янах за клунею.Вони хотіли зробити метро, як у Києві: станція «Клуня» – станція «Крива груша». Все почалось через свиню Манюню. Вже коли хлопці підкопалися до половини свинарника, вона провалилась до метро. Довелося засипати.У кращого друга Павлуші – Яви (Вані Реня) – сім’я була інтересна. Батько грав на скрипці, а корову звали Контрибуція. Дід був затятим мисливцем, мати – депутат райради. Яринка – сестричка Яви – не вимовляє букву «р».Характер у Яви – сталь. Одного разу він надумав влаштувати бій биків, як у фільмі «Тореадор».

Стьопа Карафолька запропонував зіграти в фараона і єгипетську піраміду.

«Той, що важить правду й неправду, важить тепер його добрi i злi дiла. Молiмося, щоб добрi переважили»

«горе громадi, котра добровiльно станеться тою раною, котра не ужиє всiх сил i способiв, щоб удержати себе при здоров'ю!»

«Життя лиш доти має вартiсть, – говорив вiн частенько, – доки чоловiк може помагати iншим. Коли вiн став для iнших тягарем, а хiсна не приносить їм нiякого, тодi вiн уже не чоловiк, а завада, тодi вiн уже й жити не варт».

Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой…