ESET_NOD32

Цитаты из Сід

Читайте в приложениях:
120 уже добавило
Оценка читателей
3.5
  • По популярности
  • По новизне
  • Родріго! Ворог твій, я не складу догани
    За вчинок, що в людей заслужує пошани;
    Не винувачу я, а тільки сльози ллю
    Від нестерпучого, пекучого жалю,
    Я знаю: кривдою зневажений тяжкою.
    Не може чесний муж не взяти чесну зброю,
    І хвален ти, що став із кривдником на герць.
    Але ж ти дав мені науку і взірець,
    І знаю й я тепер свій обов’язок добре.
    За батькове ім’я ти виступив хоробро, —
    І голос совісті мені тепер велить
    Так само сміливо за батька відплатить.
    Ox, нащо ж, нащо ти у тім зіткнувся бої?
    Чому не інший хто? Я плакала б з тобою,
    Я думала б: ще є на світі цім рука,
    Що з ніжністю мою вгріває і стиска,
    І легше дихати, і легше сльози лити,
    Коли коханий їх приходить осушити.
    Але ти вбив його – і вмерти маєш сам;
    Так честь розбурханим звеліла почуттям;
    Я добиватимусь, доб’юсь твого загину.
    Хоч знаю: і сама умру я в ту хвилину.
    Не думай, щоб, на чин ізважившись такий,
    Я піддалась жалю у пристрасті сліпій.
    Збороти честь мою – була б то марна праця:
    З тобою мушу я шляхетністю зрівняться.
    Мене ти гідний – так; на цю ступивши путь,
    Я гідною тебе, Родріго, хочу буть.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • На смерть поранений стрілою, що як грім
    У серце влучила і все життя розбила,
    Бездольним месником за справедливе діло,
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Та чув я: бранці ті, царі великородні.
    Іменням Сід тебе звеличили сьогодні.
    По-маврітанському Сід значить володар.
    Прийми ж це назвище як найгойніший дар!
    Віднині Сідом будь, в усіх краях відомим,
    Гренаді пострахом і для Толедо громом,
    Підданцям же моїм хай слово це всякчас
    Про те нагадує, що ти вчинив для нас.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Прощай! Носитиму життя своє змертвіле,
    Аж поки ти йому не вириєш могили!
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • ой ворог, що його так легко подолати, —
    Biн може шкоди нам великої завдати.
    Як необачності дамося сліпо ми.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • оли недужому в недузі чар таїться.
    Не хоче ліків він і лікаря боїться!
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • В любові й гордості є чарів так багато.
    Що чи піде, чи ні Родріго під вінець,
    А тільки смерть мені жаданий дасть кінець.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Король – це голова, його народ – це тіло.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • «Так – з нею під вінець обидва гідні стати,
    Шляхетні лицарі, хоробрі та завзяті.
    Ще молоді вони, – а світиться в очах
    Чеснота пращурів, уславлена в віках.
    А надто я злюбив Родріго. В кожній рисі
    Ознаки мужності у нього розлилися,
    І стільки рід його героїв славних мав,
    Що серед лаврів він родився і зростав.
    Старий отець його життя прожив велике,
    Не знавши подвигам ні міри, ані ліку;
    Ті зморшки, що тепер у нього на чолі.
    Нам свідчать, чим він був для рідної землі.
    У сина ж батькову я вдачу відчуваю —
    І зятя кращого для себе не бажаю».
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • По річці підплива до нас ворожа рать.
    Щоб місто пищити, країну плюндрувать;
    Так – маври близько тут; вночі, підступно й тихо.
    Вони нам принесуть грабіж, огонь і лихо;
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Дон Родріго
     
    Огонь у погляді мойому —
    То спадок батьківський.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Знаю я, душа тобі болить, —
    Та вір, що перейде година неспокою,
    І хмара, що тепер зависла над тобою,
    Як сон, розвіється, розтане, як мана.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Час відміняє все. Що гніває нас нині.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Хай прах, нехай ім’я розвіється по полю!
    Хто ж кубок слави спив, наповнений ущерть
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • І серце крається ще болючіш тому.
    Хто, скарб утративши, ціни дознав йому.
    В мои цитаты Удалить из цитат