Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Цитаты из Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

Читайте в приложениях:
4 уже добавили
Оценка читателей
3.33
  • По популярности
  • По новизне
  • І це війна? Літнє сонце з’являється над сільською ідилією. Він бачить доглянуті селянські двори, складені з каменю, ошатні села. Бачить широкі поля, копиці сіна, невеликі гайки. Бачить блискучу гладь озер і м’які обриси пагорбів. Вони повільно їдуть верхи вздовж вузької, звивистої дороги, посипаної гравієм. Над колоною майорять червоні, жовті та
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Жителі Шнайдемюля, як і більшість німців, уважають цю війну оборонною, – війною, яку їм нав’язали, не залишивши іншого вибору. Німці, як і всі жителі міст і сіл Сербії, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Бельгії та Великої Британії, сповнені страху і надії, водночас переконані у своїй правоті, бо їм належить битися із силами зла. Потужна емоційна хвиля прокотилася Шнайдемюлем, Німеччиною та Європою, накривши собою всіх і вся. Те, що для нас пітьма, для них – світло.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Все дихало спокоєм і красою… Це було мирне життя, сповнене простих радощів».
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Погода була чудова, тепла, сонячна, з прегарними картинами навзахід сонця.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Якщо до неї доходили чутки про заворушення і злодіяння, вона ігнорувала їх. І в цьому вона також не поодинока.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • усіх їх об’єднує те, що війна чогось їх позбавила: юності, ілюзій, надії, людяності – життя.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Я намагався реконструювати не хід подій, а світ переживань.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • під склепіннями мостів пізньої осені, – все не здається і вперто наполягає на своїй страшній дійсності. Ти хочеш його забути. Сон охоче стирає в мозку його борозни, але сновиддя скасовують роботу сну, знову прокреслюючи стерті знаки.
    І ти прокидаєшся, задихаючись, запалюєш свічку у темряві, і, як солодку воду, ковтаєш світанкові струмені спокою. Але на якому ж вузькому краєчку тримається цей спокій! Один незграбний рух – і знову погляд іде крізь знайоме, дружнє і за оманливими втішними контурами ловить обриси жаху.
    В мои цитаты Удалить из цитат