Отзывы на книгу «Черешні з коньяком»

По правді кажучи, купилася на незвичну назву та цікаву обкладинку. З автором та стилем її письма до цих пір була незнайома, хоча також зіграли ролі відзнака "Коронація слова" при виборі книги.
Історія розповідає про журналістку Олену, яка в щоденній рутині потопає все глибше, а також про те як різко і кардинально може змінитися все життя в один прекрасний чи не дуже момент.
Неймовірна книга про саме життя. Про емоції... про необдумані вчинки... про мрії, наповнена запахами і смаками Львова, його неповторною атмосферою.
Неодмінно читайте, якщо просто зараз ви потребуєте нових приємних емоцій!

Головна героїня Олена - журналістка, потрапляє у складну ситуацію. У неї руйнується сім'я. І їй потрібно зробити вибір: боротися чи шукати усьому заміну.
⠀
І вона приймає запрошення колишнього однокласника і летить до Італії.
⠀
Чим це обернеться? Читайте у цій книзі.
⠀
Ця книга мені сподобалась. Хоч і менше ніж оповідання авторки. Але вона варта вашої уваги. Тим більше об'єм у неї невеликий.

Журналистка Лена переживает кризис в отношениях с мужем. Поддавшись уговорам коллеги Жанны, она регистрируется в социальных сетях, и с интересом узнает о судьбе бывших одноклассников. Бывшая школьная любовь Жора зовёт её в Италию, и Лена должна решить, чего же она хочет от жизни..
⠀
Но собственно, Италия - это уже развязка, самый конец истории. Несмотря на легкомысленно-романтическую обложку, роман далеко не такой. Почти всю книгу героиня ездит на работу, собирает сведения о старых знакомых и помагает Жанночке с её проблемами. И все это время лёгкости не было, было ощущение лёгкой тоски: за ушедшей молодостью, упущенными возможностями, неидеальной жизнью..
⠀
Книга наполнена атмосферой Львова и колоритными диалектами. Читается быстро. И все было бы неплохо, но..
⠀
Время от времени сюжет прерывается главами-рассуждениями авторки на разные темы, от соцсетей до политики. И эти рассуждения, на мой взгляд, абсолютно лишние. Они банальные, как бурчание бабки в трамвае, не содержат ничего нового и интересного, просто переливание "из пустого в порожнее". С первых страниц мне показалось, что писательница - дама "за 40", но активно косящая под молодёжь (примерно так и есть

Олена не дуже задоволена своїм життям. Вона веде колонку у журналі, їздить на судзукі в кредит, а останнім часом ще й відносини з чоловіком розладилися. Мені здалося що їй трохи за 30, дітей у них немає, але є мрія видати свою книжку. Наполеглива колега реєструє Оленку у соцмережі, де одразу знаходить колишніх однокласників і починає з ними спілкуватися.

Всю книгу головна героїня живе звичайним життя, допомагає Жанночці (та сама колега), наманается видати свою книгу, слідкує за життям однокласників, намагается реалізувати професійні амбіції. Постійно веде роздуми на тему політики, суспільства, моралі, та багато чого ще "про все, та ні про що". Але сама не знає чого хоче. Логіка відсутня як у романі в цілому так і у діях і думках головної героїні.

Сюжетні лінії книги постійно скачуть (наче разом із настроем авторки), була спроба зробити детективну лінію із загадковим вбивством (навіщо взагалі???).

Я в сказала що книга НІ ПРО ЩО.
Та ще й написана якось косо і криво.
Схоже на те, що у авторки криза середнього віку, результатом якої і є ця безглузда книжечка.

Зав'язки як такої немає, кульмінації теж, для чого я це читала-не розумію.