Жахтить  земля,  жахтить  іржа  і  пил,
Як  жар  фурункулу  чи  виразку  трахоми,
І  сонце  над  усім  –  як  вибух  плям  і  стріл,
Як  вибух  мовчазний  і  тяжко  нерухомий,
Цей  маньякальний  круг,  що  виплива  в  зеніт,
Це  коло,  зроджене  в  огні  галюцинацій,
І  осьмисвічники  розлючених  акацій
Підносять  перед  ним  свічки  убогих  віт.
При  корені  дерев  вирує  й  пломеніє
Плескатих  одблисків  рябий  калейдоскоп,
І  вкручуються  так  маленькі  чорториї
 

Конец ознакомительного фрагмента.