Засвіт встали козаченьки

 
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
 
 
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
 
 
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.
 
 
– Прощай, милий мій синочку,
 

Конец ознакомительного фрагмента.