Цитаты из книги «Інститутка»

Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче, — то так i моє лишенько.

Панночка така весела, балаклива; очi блищать;

Такий вiн був тихий, звичайний, до кожного привiтний, — i на панича не походив!.. А як з нею спiзнався? Вже давненько панночки приїжджi переносили, що який-то вже там лiкар полковий хороший: i брови йому чорнi, i уста рум'янi, i станом високий, — така вже краса, що й не сказати! Тiльки що гордий дуже

. А вже як тi паничi коло неї… Той поруч iз нею шиється, а тон з кутка на неї очима свiтить;

"Таке молоде, а таке немилосердне, господи!"

Вона мене й щипає, i штирхає, i гребiнцем мене скородить, i шпильками коле, i водою зливає, — чого, чого не доказує над моєю головонькою бiдною!

Прийду, було, її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!..

Далi вже що день, то вона сердитiша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха… та й сама почервонiє як жар, — засоромиться.

Чи так вона всiм до душi прийшла, чи не було їм тодi чого iншого розважитись, тiльки так комахою й налазять i налазять.

А панночка й голову задерла, i виступає так, наче вже вона княгиня великородна.