Редактор Наталыя Борисывна Голомоза

© Ігор Миколайович Голомозий, 2017

ISBN 978-5-4485-4481-1

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Лисиця

 
Є у світі звір лисиця,
Вишукана мов цариця.
Руда шубка, чорні капці
На тендітній кожній лапці.
 
 
Лису лиска полюбилась,
Тож ускорі й одружились.
Вже невдовзі хитра мила
Лисеняток наплодила.
 
 
Лисенятка підростали,
Мамку день у день смоктали.
Батька їхнього не стало.
Їсти хочеться, та мало.
 
 
Якось думала лисиця:
«Все одно в ночі не спиться.
У курник мабуть піду,
На щастя чи на біду».
 
 
Вмить устала, прилизалась,
Із нори у світ пробралась.
У ночі тож було темно,
І лисиці це приємно.
 
 
Темна ніч Руду покрила
Під свої таємні крила,
Зорі й місяць заховали.
Хмари спати не лягали.
 
 
Темінь лісу закінчилась,
Світло трішечки з’явилось.
До села веде стежина,
Видно перша вже хатина.
 
 
Довго бігала, ганяла,
Курника в селі шукала.
Що й робити вже незнає,
Ходить лисонька, блукає.
 
 
Вже на вулиці світає —
Півник в курнику співає.
Тож злодійка повернулась,
 

Конец ознакомительного фрагмента.