Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Цитаты из Пармський монастир

Читайте в приложениях:
20 уже добавило
Оценка читателей
3.0
  • По популярности
  • По новизне
  • Асканьо, – викапаний батько. Йому було вісім років, а Фабріціо два, коли генерал Бонапарт, якого всі родовиті особи вважали давно повішеним, зненацька перейшов Сен-Бернарський перевал[46] і вступив до Мілана – унікальний випадок в історії; уявіть собі цілий народ, ошалілий від радості.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • в нього було пухке й бліде обличчя, облеслива посмішка і безмежна ненависть до нових ідей.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Власне, головною дійовою особою цього роману є не хто інший, як Фабріціо Вальсерра marchesino[45] дель Донго, як кажуть у Мілані.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Історія лейтенанта Робера була подібна до історії всіх французьких солдатів, – замість кепкувати зі злиднів відважних цих вояків, до них відчували жаль і полюбили їх.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Джіну дель Донго, що згодом стала прекрасною графинею П'єтранера;
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • В моїй кімнаті висіла «Іродіада» Леонардо да Вінчі,[27] здавалося, що то її портрет.
    В мои цитаты Удалить из цитат
  • Маркіза дель Донго, – додав він, – була тоді у повному розквіті вроди; ви пам'ятаєте її чудові очі, її прекрасне темно-русе волосся, що чудово обрамляло чарівний овал обличчя.
    В мои цитаты Удалить из цитат