Чому користь цієї книги я ставлю під питання? На це є декілька причин.
1. Книга написана більше 30-ти років тому. Зважаючи на це, деякі знання та погляди авторки вже застарілі, а поради не актуальні.
2. Книга більшою мірою розрахована на французів. Майже всі звернення до наукових праць, художньої літератури та кінематографу робляться з розрахунку на громадянство авторки, що, в принципі, не є негативною рисою твору. Але такі моменти є складними в сприйнятті іноземних читачів, які не знайомі з країною авторки на достатньому рівні.
3. Одну п'яту книги займає "реклама" Мезон Верт - заклад, де працює сама авторка.
4. Книга містить дуже багато роздумів на філософську тему. При чому розтягнуті вони на занадто велику кількість сторінок. Одна й та сама думка "пережовується" протягом усього розділу в кількадесят сторінок.
5. Нелінійність роздумів. Одна думка може йти кілька абзаців, потім перерватись на абсолютно іншу, а повернення до першої думки і продовження розповіді відбувається лише за кілька сторінок.
6. Забагато прикладів. Якщо їх усі зібрати до купи то вийде майже половина книги. Зазвичай це йде на користь, але не тут. Бо часом ці приклади недоречні, або занадто розтягнуті, або зустрічаються повторно.
7. В книзі багато термінів, властивих психоаналізу, що ніяк не пояснюються читачеві (зазвичай в таких випадках є словник). А також йде спонукання використовувати систему Монтефіорі, без пояснення, в чому саме вона полягає.
8. Єдина думка, яка "розжовується" протягом всієї книги - з дитиною, навіть коли їй лише один день від народження, треба говорити так, як і з дорослим, при цьому проговорюючи абсолютно все.
Попри все вищезгадане, в книзі трапляються цікаві думки, що актуальні навіть зараз.
Але все ж "бестселером" чи "книгою, що переверне уявлення про виховання" я б її вже не назвала.