Отзывы на книгу «Мазепа»

Гетьман Мазепа найзагадковіша  фігура в історії нашої держави. Вороги ненавиділи хоробрість відчайдушного гетьмана, жінки закохувалися у його чуттєвість, церква проклинала, як зрадника, а поети присвячували  цілі поеми.  Його неординарна особистість та величний образ борця надихнула не одного митця на творчість. Не залишився в стороні і Байрон.
В поемі знаменитого романтика Мазепа не просто герой-коханець, не жертва обставин і почуттів, - насамперед, це людина, яка любить свою країну, пишається нею і зробить все, аби вона процвітала. Мазепа тут- дух України: простір іі степів, безкрайність полів, синь неба, мальовничість природи. А ще безумна воля до свободи.
Постать Мазепи, не просто вигаданого героя, а реальної людини, відчайдушної і принципової, одразу ж привертає до себе увагу. А його розповідь про особисті пригоди наводить на думку, що це не просто звичайна легенда, а історія людини, до якої доля була не дуже ласкава, але вона змогла стати "кимось", вірніше гетьманом, незважаючи ні на що.
Образ Мазепи - це Україна, яку так часто намагалися поставити на коліна, прив'язати до обставин, навіть знищити. Але вона хоч і схилялася інколи, та не прогиналася, вчтавала з колін і гордо несла свій тризуб і свою свободу. "Слава Україні?". Так. А ще більша слава героям, які здобували їй свободу у всі часи.

Правобережжя. Україна початку 18 століття. Північна війна. Війна Швеції з Росією. Якою стороною тут Україна? Вона теж була участником цієї боротьби. Полтавська битва. 1707 рік. Король Швеції и Іван Мазепа утікають від Росії. Ганебно? Ні,тут я з вами не згодна. Полтавська битва змінила хід історії. Що було би з Україною,якщо вона була б під ярмом у шведів?Яке майбутне можливе? Відповідей мі не маємо. Мабуть і не матимо ніколи. Хоча ми цього знати не маємо змоги,бо наша історія склалась так як склалась.
Хочу сказати,що Байрон не був зацікавленний українською історією. Першою думкою,напевно кожного(і моя теж спочатку), була " Мабуть,якщо він написав поему про Мазепу,то був зацікавленний історією нашого народу,мабуть якась легенда приголомшила Байрона і він вирішив написати цю поему". Але це не зовсім так. Автор написав "Мазепу" під впливом написанного Вольтером. Ви гадаете,до чого тут Вольтер,якщо ми кажемо про Байрона? Вольтер написав книгу про короля Швеції,Карла ХІІ,як прекрасну особистість. Як ми знаемо з уроків історії,то Україна и Швеція були союзниками проти Російської влади. І саме там Байрон вперше зустрів Мазепу як героя. Він не був зацікавленний у величчі гетьмана, він використав його особистість задля романтичної історії. Прикро. Навіть дуже прикро.
9 з 10.

Если оставить в стороне непривычные акценты и авторскую позицию, вполне, впрочем, логичную на фоне свободоориентированных тем Байрона, и вспомнить эпизод, автора вдохновивший (работа Вольтера), то остается чистый, концентрированный романтизм без компромиссов и примесей.
Легкий, летящий слог, богатые метафоры, чувства, порывы, эмоции-эмоции-эмоции. Образец жанра, по которому можно отслеживать все характерные литературные признаки, но при том не теряющий своей живости.

Читала сестре вслух. Очень нас порадовало вступление со справкой. А так - странную, на мой взгляд, тему выбрал себе лорд Байрон. Потому что весь лейб-мотив этой поэмы звучит так, будто господин М. - таки жертва, таки прав, таки потом по заслугам отыгрался. Понятно, что именно в этом ключе старик бы рассказывал свою историю спящему королю, но всё же было впечатление, что и автор на его стороне... Что вызывает недоумение. И вообще слишком много внимания, ИМХО, этой легенде о коне. Но этой вещи нужно существовать во Вселенной хотя бы только ради вот этой строки в предисловии: "...В молодости у него был роман с женой польского шляхтыча, и муж его возлюбленной, узнав об этом, велел привязать Мазепу нагим к дикой лошади и выпустить ее на свободу. Лошадь была с Украины и убежала туда, притащив с собой Мазепу..." )))

Легко читается и есть какой-то смысл в строчках.