Думка завжди намагається знайти форму, завжди шукає спосіб вийти назовні, намагається проявити себе. Намагання матеріалізуватись у фізичний еквівалент є природою думки. Звичайні думки можна порівняти з іскрами від багаття. Вони, маючи суть та потенціальну силу полум’я, зазвичай швидко гаснуть. Їхнє існування триває лише кілька секунд, іскри злітають у повітря та швидко вигоряють. Нехай поодинока думка не має багато сили, але завдяки повторенню вона може стати концентрованою і спрямованою, а її сила зросте в багато разів. Що більше повторювати думку, то більше енергії та сили вона генеруватиме і то легше зможе проявитися в реальності.