Бойд каже про це так:
Потрібно проникати всередину темпу чи ритму іншого хлопця, де ми його й повалимо… Треба мати в голові образ чи картину, які ми називаємо орієнтацією. Потім ми маємо приймати рішення щодо подальших дій, після чого реалізовувати це рішення… Далі ми дивимось на цю дію [що вийшла в результаті], плюс наше спостереження та занурюємось у нові дані, нову орієнтацію, нове рішення, нову дію і так до нескінченності… Орієнтація — це не просто стан, у якому ви перебуваєте, це процес. Ви орієнтуєтесь завжди…
Чудовий тісний маленький світ, де немає змін… [Створіння, що живуть у такому світі] — динозаври, вони вимруть. Найголовніше тут — не стати динозавром. Якщо ви стоятимете на місці, то помрете… Усе просто: виходу немає… Отакі пироги, хлопці4.
Отакі пироги, хлопці. Як я вже казав у розділі 1, вибір перед вами доволі простий: змінюйтесь або помріть. Якщо не ввійдете всередину циклу прийняття рішень ваших конкурентів, вони ввійдуть усередину вашого. Як казав Бойд: «Що я хочу зробити, так це загнати свого супротивника назад, усередину його… Тоді я зможу довести його до втрати орієнтації, розгубленості, а там і до паралічу дій». Не знаю, як ви, а я краще робитиму так сам, ніж щоб так робили зі мною.