По-четверте, власник продукту має бути відповідальним за цінність. У контексті бізнесу значення мають передусім прибутки. Я вимірюю роботу власника продукту тим, скільки прибутку він приносить на один бал зусиль. Якщо команда щотижня виконує роботи на сорок балів, я хочу знати, скільки прибутку дав кожен із них. Але мірилом цінності може бути і те, скільки успіхів має команда. Я знаю одну поліцейську команду, яка вимірювала цінність кількістю проведених за тиждень арештів розшукуваних злочинців. Я знаю церкви, що використовують Scrum і вимірюють свій успіх якістю проведення служб та кількістю парафіян. Головне — визначитись із мірилом цінності та слідкувати, щоб власник продукту був відповідальним за її примноження. У Scrum цей показник легко відстежується через надзвичайну прозорість системи.
Чи не здається вам, що для однієї людини такої відповідальності забагато? Саме тому у великих проектах усіма потребами зазвичай займається ціла команда власників продукту. Детальніше я розповім про це пізніше. А спочатку хочу показати наочний приклад обов’язків цієї людини. Уявіть себе в кабіні реактивного винищувача F-86 Sabre, де за штурвалом сидить «божевільний майор» Джон Бойд, готовий до повітряного бою над Корейським півостровом.