У компанії PatientKeeper прозорість, яка спочатку так налякала працівників, цілком себе виправдала. Оскільки вся робота була прозорою, ми мали змогу координувати завдання між багатьма командами. Усі завжди точно знали, над чим працюють інші. Вони могли підтримати одне одного, якщо хтось натикався на перешкоду. Один розробник міг скористатися розв’язанням проблеми, яке запропонував інший, навіть якщо вони були з різних команд! Продуктивність у компанії зросла більш ніж учетверо. Ми випускали сорок п’ять нових версій серійного програмного продукту підприємства на рік. І не якогось там Angry Birds, а програм, установлених у великих лікарнях, від яких залежать людські життя. Завдяки прозорості всіх процесів ми змогли вивести свій продукт на ринок швидше за всіх у світі. Ось на що здатне «сонячне світло».
Коли ж я пішов із PatientKeeper, нове керівництво вирішило, що Scrum більше не найкращий спосіб управління проектами. Результат? Випуск продукції скоротився із сорока п’яти разів на рік до двох, прибутки впали з п’ятдесяти мільйонів доларів до двадцяти п’яти, а плинність кадрів, яка була меншою за десять відсотків, підскочила до понад тридцяти. Повернувшись до традиційної корпоративної поведінки, видатна компанія знову стала посередньою.