тому, перш ніж віддати сонет замовникові, я склав дві строфи канцони – одну справді для нього, а другу для себе, хоч і та, і та, якщо не придивлятися, здаються писаними для однієї особи. А хто пильно розгляне, той побачить, що висловлюються різні особи: один не називає небіжчицю своєю панною, а другий саме так її іменує.