трохи згодом по словах, що серце сказало мені мовою кохання, я побачив, що наближається до мене одна шляхетна донна, яка славилася своєю вродою і колись була дамою першого мого приятеля[34]. Ім’я вона мала Джованна, але, треба думати, через її вроду, називалася іменем весни – Примавера. А слідом за нею, побачив я, іде дивовижна Беатріче.