Книга или автор
Коханка з площі Ринок

Коханка з площі Ринок

Стандарт
Коханка з площі Ринок
4,1
7 читателей оценили
201 печ. страниц
2017 год
16+
Оцените книгу

О книге

Осінь 1914 року. Почалася Велика війна, Львів окупований російськими військами. Звичний ритм життя міняється назавжди. У місті – голод, холод, арешти. Люди шоковані, виживають. Клима Кошового заарештовано і він чекає вироку в тюремній камері. Все міняє вбивство Божени Микульської, коханки офіцера російського генерального штабу. Коханець – останній, хто навідав її квартиру на площі Ринок. І був не єдиним коханцем. Справа делікатна, розголос не потрібен. Тому Кошовому пропонують залагодити її в обмін на свободу. Рухаючись у пошуку вбивці крок за кроком, Клим та його друг Йозеф Шацький серйозно ризикують життям, відкривають для себе світ шпигунів та зрадників, дізнаються кілька військових таємниць, а головне – останній секрет загадкової красуні Магди Богданович…

Читайте онлайн полную версию книги «Коханка з площі Ринок» автора Андрея Кокотюхи на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Коханка з площі Ринок» где угодно даже без интернета.

Подробная информация

Дата написания: 2016

Год издания: 2017

Дата поступления: 15 августа 2019

Объем: 362.0 тыс. знаков

Купить книгу

Отзывы на книгу «Коханка з площі Ринок»

  1. Тадей Іванишин
    Тадей Іванишин
    Оценил книгу

    що раз цікавіше..яка наступна?

Цитаты из книги «Коханка з площі Ринок»

  1. – Мені смакує з твоїх рук, – він убрав камізельку. – Але саме відчуття – кава в кав’ярні, тобі її подає офіціант, можна сидіти просто неба на вулиці й пити, не озираючись сторожко. Навіть ерзац піде.
    14 мая 2018
  2. Андрій Анатолійович Кокотюха Коханка з площі Ринок Окрема подяка Міській адміністрації Львова та особисто Андрієві Садовому – за всебічну підтримку та гостинність. Львів, листопад 1914 року, площа Ринок Їй знову погрожували. Від початку місяця – втретє. Цього разу гнівними анонімними записками не обійшлося. Пізно вночі знадвору кинули у вікно спальні каменюку, брязнуло скло й розбудило капітана. Платов завжди засинав відразу після любощів, Божена ж потім довго лежала з розплющеними очима, вдивлялася в темряву, збирала докупи рій думок і чекала, коли коханець захропе. Цю манеру проявив уже в їхню першу ніч разом. До того все відбувалося, як він сам жартома казав, кавалерійським наскоком. Хоч сам до кавалерії стосунку не мав, служив офіцером із особливих доручень при військовому генерал-губернаторі.[1] На фронт не особливо рвався, представником армії-переможця чудово почувався у Львові, і, виходить, тут для нього війна скінчилася. У кожному разі, Антон Платов сам так думав і говорив їй кілька разів. Божена нічого не знала про славний родовід, яким коханець почав похвалятися, щойно вони познайомилися. Їй вдалося привернути увагу офіцера, бо заговорила французькою. Російської не знала вона, польською не володів капітан, тож миттю побачив у ній близьку душу. Так сказав сам, щедро наливаючи шампанського. А вже після третього келиха говорив лише він. Божена слухала, кивала й дозволяла час від часу підливати собі, хоч вважала, аби не втратити
    29 сентября 2017