Спойлеры
Твір належить до революційної тематики: головний герой, Кирило, втілюється в образі відповідального революціонера перед партійним обов'язком. І вже з самого початку твору хлопець постає як мандрівник, проте він не вільний навіть в своїх мандрах. Його відірвано від сім'ї, виглядає він старшим, аніж є. Він ще не бачив по суті життя, а уже погруз в проблемах роботи. Все життя його крутилося навкруги партійної відповідальності. І тут раптом, коли він в котре змінює місце проживання і залишається тільки чекати листа, він закохується в природу, бачить життя і красу природи... Бачить широкі лани, запашне жито, таке вільне голубе небо над головою... І просто вже не уявляє життя без цього всього. Крім того він вперше закохується, раніше він сприймав дівчат тільки як друзів, а тут закохався... Потрапив в свій рай, знайшов себе... Здавалося б, ось воно - ЩАСТЯ! Проте у відповідального героя мучить його минуле життя, і вже не цікавить його навіть лист, якого він так чекав. І тут дві протилежності: таке цікаве життя тут біля коханої чи там, серед революціонерів...
Він живе в постійному страху перед бажанням покинути партію... Його мучає совість і врешті решт він зустрічає свого минулого соратника Івана, який запрошує його в гості, закликає до боротьби, проте Кирило не хоче вже боротися - хоче простого людського щастя... Але на дачі їх зустрічає дружина Івана, яку раніше називали "товариш Марія". Тепер це гладка жінка, що цікавиться тільки господарством та інколи читає книжки. Газет тут більше не читають, останніми політичними подіями не цікавляться. Після обіду сплять. Спочатку Кирило відчуває полегкість, але потім його починає дратувати це міщанське болото, яке почало затягати і його. Спочатку він навіть хотів зректися своєї мрії і жити так як жив до приїзду в те місто, як раніше. Але потім він зрозумів, що насправді мрії його і ідеали не тут, не з цими пустими людьми, а біля дорогої серцю дівчини з простим життям...