Ніякого задекларованого в анотації напруження від першої до останньої сторінки я не відчував - буденні нудні розповіді з примітивним передбачуваним кінцем. Лише в першій оповіді автор замахнувся на Кафку, тільки на відміну від останнього, описав абсурдність не судової, а військової системи.