Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Дерево, що росте в мені

Дерево, що росте в мені
Книга доступна в стандартной подписке
Добавить в мои книги
8 уже добавили
Оценка читателей
4.5

Кожна людина має душевний стрижень, який є основою її особистості. Таке собі живе дерево, що росте десь у глибині. Це дерево можна виростити й дочекатися плодів… а можна й убити. Чеслава не відразу зрозуміла, що жити, зраджуючи себе, вона не здатна. Мабуть, для того їй треба було знести втрату коханого, зраду та болісну образу… Але, так чи інакше, щастя чекає на кожного з нас. Треба тільки набратися терпіння.

Лучшие рецензии
A-Kitsune
A-Kitsune
Оценка:
6
Шануй, Чесько, землю, з якої ти вийшла, яка першим подихом тебе благословила, бо з нею матимеш найбільший зв`язок. Нічого ріднішого й ближчого вже не буде в тебе в житті. Твоя земля ніколи тебе не зрадить. І ти їй вірна будь. Як берегтимеш її в серці і помислах, то ніде не почуватимешся покинутою. А для кожною людини головне - бути потрібною...Рідна сторона завжди чекатиме.

Напрочуд добра і правильна книга. Місцями здавалося, що навіть занадто. Але то виключно наша, не автора, біда, що ми в своєму відчайдушному цинізмі розучилися сприймати насправді гарні та щирі речі.

Важко сказати, про кого саме ця книга. Про Саву, який двічі врятував дівчину, схожу на русалку з білявим волоссям, від самогубства? Про ніжну дівчину Чеславу, яка попри сльози і розчарування намагається відшукати найголовніший шлях у житті – шлях до самої себе? Чи то про скалічену, але з невимовно великим серцем, незламну жінку Ярину, яку односельці глузливо прозвали Королівською? Багато про кого. І в кожного своя доля, на яку випадає, як каже один із героїв «по три томи – хорошого, три томи - пустого». Кожен персонаж яскравий, колоритний, подекуди, з подвійним дном, і, можливо, ті, хто викликав на початку симпатію чи співчуття, згодом викличуть подив і відразу.

Мова заворожує, вона тече, ніби весняний струмок, і хочеться вчитувалися і вчитуватися, навіть вголос читати. Що тамі казати, навіть лайка там мила:

відколошматив би паскудника, як найшкодливішу тварюку.

Чимось стиль Жанни Куяви нагадує мені класичну українську літературу на сучасний лад.

Зрештою, кожен герой цієї книги вчить нас тому, як важливо бути відвертим із самим собою, плекати те дерево особистості, яке росте в кожному із нас, об’єднуючи минулі покоління з теперішніми і наступними.

Легше стався до того,що тобі випадає пережити.Ніщо не повинно накривати людину чорним страхом,затуманювати мозок,призводити до нервових зривів,непоправних стресів,одбирати бажання жити.

На «Коронації слова - 2014» книга була відзначена за психологічну глибину і розкриття міжособистісних стосунків. Чесно кажучи, не знаю, чи варте воно того, але я більш ніж впевнена, що десь, не так вже і далеко, може бути подібне село, зі своїми Чеславами, Яринами, Мальованими, Секлетками і Шолотихами. І за що величезний плюс – за правдивість.

Читать полностью
miss_Tanya
miss_Tanya
Оценка:
5

Цікава історія про життя. Кожен з героїв має свою особисту трагедію, кожен її переживає по-своєму:
Ярина - звичайна сільська, проста жіночка. Вона пережила багато втрат та зради. Ще й доля "нагородила" її пожиттєвим каліцтвом. Після втрати коханого вона більш за все піклується про донечку Чеславу.
Ярослава, чоловіка Ярини, також спіткала страшна доля - за нього постійно судились батьки, в хлопчика було напрочуд тяжке дитинство. А потім сліпота, втрата батька, брата. І смерть він прийняв важку.
Сава - спочатку втрачає одну кохану, а потім мовчки вислуховує перипетії сімейного життя від іншої дівчини.
Чеська - в цієї дівчини загинув наречений і вона тепер хоче вкоротити собі віку. Як життя без коханого? Але Сава рятує Чеславу. Потім дівчина вийде заміж за іншого. На жаль, її шлюб не буде щасливий, але в подальшому Чесьці посміхнеться долі в особі доброго, старого друга Савки.
Матвій - втратив дружину. Не таку вже й кохану, як виявилось потім. Життя внесло корективи самостійно, не порадившись з таким владним та багатим чоловіком. Матвій по своїй натурі - жорстока, непривітна людина, він готовий викинути дружину на вулицю, готовий зробити боляче любині, яка його любить. Нещаслива по-своєму людина.
Сестри Мар'яна та Ліліана - в якійсь мірі страждають від своєї краси. Куди там простеньким селючкам до дівчат Мальованих! Вони постійно обирають, змінюють, шукають. Хіба ж це щастя?
Хто з них робив правильні вчинки, хто не вірні, одному Богові відомо.
Мене дуже вразила книга, автор проникала в найменші клітинки мозку своїх героїв, показавши всі їхні відчуття.

Читать полностью
nezdara
nezdara
Оценка:
4

півроку книга пролежала на полиці, чекаючи свого часу і от дійшли руки і голова, щоб прочитати.
одразу скажу, дивна книга, дивні люди.не по хорошому дивні і не по поганому.
просто дивні для мене.
напрочуд спокійно і затишно книга вростала, неначе дерево корінням. як колискова від неньки йшла ця заспокійлива історія до серця. і любов нерозділена там була, і жорстокості і злих язиків багато було там, але віяло від всіх тих слів надією і затишком... поки не приперлася Відьма і не розказала "правду"...отут все і порухло.
всю чарівність книги як рукою змило. мене наче прибаюкували. а потім ляпася дали, шоб не розслаблялася..
я, як городська жителька, читаючи сей роман, з повагою та прикритою іронією ставилася до забобонів сільських штибу: "а що люди скажуть?", але коли в дію пішли напої відьмовські і привороти тьоті Наталі, мене порвало питанням: "wtf?"
завіса чарівності впала і я, як городське опудало нетямуще включаю іронію на повну силу...
читати до 205 стр. бо далі діло швах

Читать полностью