Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Рецензии и отзывы на Весенние игры в осенних садах

Читайте в приложениях:
45 уже добавило
Оценка читателей
4.14
Написать рецензию
  • crazy_squirrel
    crazy_squirrel
    Оценка:
    21

    Чудова ілюстрація-підтвердження, що чоловікам потрібно тільки одне :) Грати, грати, і знову грати. Без зупину і розбору. Дівчина важлива лиш як об'єкт. І хоч автор божиться, що це все сталося через дружину, яка його покинула, щось не віриться. Мовляв, вона завжди його підозрювала, то ж треба колись починати. Але варто почитати хоч би Груші в тісті (на хвилі захоплення від яких я і взялася за цю книгу), які теж автобіографічні, як починаєш сумніватися.
    Проте не варто думати, що книга лише про секс і вільне життя холостяка. По-перше, життя це досить веселе і несумне. Коли, приміром, автор починає поряд з однією дівчиною згадувати, що він казав іншим двом, аби не переплутати, або як знайомиться з батьками, які свято вірять в його «чесні» наміри і намагаються навернути на праведний шлях, бо ж він пише про грання, а Україна, Україна!! Вона ж завжди сумно-трагічна і нещасна. Тому він не патріот. Але вони його пробачають і приймуть до себе.
    По-друге, на фоні постійного грання тут все ж таки є сюжет) Автор отримує листа від молодої шанувальниці, вони переписуються, але от при зустрічі вона пропонує йому… самогубство. Психічний розлад? Юнацький максималізм? Сарказм? Відповідь аж у кінці книжки, але вона варта того, аби до неї дістатися.
    І по-третє, хай грання і про грання тут ледве чи не на кожній сторінці, проте його хочеться читати. Нічого низького, брудного, вульгарного немає і близько. І вся книга — то легка і весела мова. За що я і люблю Винничука. :)

    Читать полностью
  • Burmuar
    Burmuar
    Оценка:
    9

    Читала я "Мальву-Ланду" и понимала, что язык мне по душе, а содержание не очень - уж как-то много секса неоправданного и странного. Так вот! Официально забираю свои слова обратно - в "Мальве-Ланде" секса и нет практически по сравнению с этой книгой. Не зря в книгах, которые рекомендовали читатели этого романа, значится несколько выпусков "Эммануэль". Хотя язык и тут хорош.

    Вот удается Винничуку удерживаться от вульгарности. Правда, иногда это получается у него через почти что комизм. Но таких описаний сексуальных актов и половых органов я больше ни у кого не встречала.

    А вообще книга о том, как мужика в районе сороковника бросила жена, и он поставил себе цель совокупиться со всем, что двигается, принадлежит к женскому полу и не достигло 30 лет (а лучше 25, хотя нет - 20). И вот всех этих барышень (а их просто толпы) он имеет и имеет в разных местах и по разному, иногда по одной, иногда парами, практически всегда будучи под градусом.

    И чтобы хоть как-то оправдать этот зачем-то написанный половой беспредел, в книгу ближе к концу вплетается тема самоубийства. При чем не просто самоубийства, а парного самоубийства. И партнершей должна стать девочка, которой еще нет и 16-ти лет.

    Так вот, если бы не обалденный язык, вообще не поняла бы, зачем я это все слушала. А так получается, что вроде и надо было ознакомиться, вот и ознакомилась.

    Читать полностью
  • arirany
    arirany
    Оценка:
    7

    Ой... Почитати Винничука, так його життя - то лиш саме грання та шампан у величезних кількостях!
    Мені сподобалося. Трохи незвично та неочікувано. Протягом більшої частини книжки здавалося, що то все є опис молодецьких походеньок галицького пана холостяка, такого собі письменника-батяра. А у кінці сюжет робить такий різкий ривок, ніби у прірву. Перегорнувши останню сторінку, я довго дивилася на палітурку із думкою: Ого!.. Ну нічого ж собі. А хто би подумав...

  • MyNameJulia
    MyNameJulia
    Оценка:
    5

    Гм... Хм.... Еммм....
    Довго я думала, яке ж враження на мене справиля ця книга. За нею можна зняти фільм, комедію, таку, як останнім часом знімають в Росії, в цетрі уваги де знаходиться такой собі мачо-розбиватель сердець, серцеїд, спокусник, який мстить всім і вся. Що мене найбільше зачудувало в цій книзі так це її мова. Як же класно вона написана! Я стільки слів нових для себе взяла з галицької говірки, це неперевершено! Не знаю, як тепер буду ставитися до дієслова "грати":)
    Щодо сюжету. Така собі історія про розбите серце, яке почало розбивати інші серця. Читати легко, приємно, дійсно, як зауважив автор на початку роману, такої літератури в Україні зараз мало. Це не якісь там "50 відтінків сірого", це дійсно якісна література, приправлена цікавим гумором, написана добірною мовою, навіть не знважаючи на певну кількість опису досить таки інтимних моментів, адже описані вони настільки часом метафорично та заплутано, що повертаєшся очима до першого слова в реченні і думаєш: "Та що ж це таке було?"
    Вже наприкінці історії намагаєшся відшукати в цій книзі щось більше, ніж просто походеньки розведеного чолов*яги, щось фліософічне, адже все це притрушується історіями про самогубство, сенс життя і право вибору цього самого життя. Загалом, цікаво. ТАКОЇ укрсучліт я ще не читала

    Читать полностью
  • omeda
    omeda
    Оценка:
    4

    В принципі, нічого нового, такого, що вже тут писали, я не скажу, але промовчати не можу.
    Неочікувано відверта книга. Навіть анотація не підготувала мене до неї. Загалом справа не тільки у відвертій еротичності (але і в ній також). Наскільки відверто, без прикрас показана чоловіча суть - ось в чому річ. Погана чи ні, але така як є (принаймні власний досвід підтверджує). Тобто у надбудові можуть бути багато красивих і гідних понять (так написала, ніби та основна сутність повна протилежність:)), які романтичні особи різної статі сприйматимуть за чисту монету, але краще не обманюватись на цей рахунок.
    Ну і таку "смачну" мову не часто зустрінеш. Так вийшло, що я помилково (де були мої очі) спершу купила книгу російською. Коли це помітила, то розчаруванню не було меж і книгу я навіть не почала читати, хоча й дуже хотіла. Тільки через місяць в моїх руках опинилася книга українською. Прочитала одразу і вирішала все ж порівняти з російськомовним перекладом. Результат - як добре, що й не починала читати його. Можливо, результат був би іншим, як би там використовувався також якийсь російський діалект, та може справа не в діалекті, а в самому звучанні мови. Просто мені здається, що "кохатися" набагато приємніше і чуттєвіше, ніж "заниматься любовью".

    Читать полностью