Книга или автор
0,0
0 читателей оценили
11 печ. страниц
2019 год
6+

Юрій Винничук
Балакуче яблуко та інші історії

Балакуче яблуко

Ніч була темна, безмісячна, а коли ніч безмісячна, сон тоді такий міцний-преміцний, що вранці зовсім не хочеться прокидатися.

– Ку-ку, ку-ку! – долинав з лісу голос зозулі.

– Хто це кукає? – спитав спросоння Гопля.

– Ніхто не кукає, – пробурмотів Піпля. – Це тобі сниться. Спи!

– Гм… Невже й ти мені снишся?

– Еге ж. Я тобі, а ти мені.

– Виходить, ми розмовляємо крізь сон?

– Виходить, так.

Гопля, не вірячи, про всяк випадок ущипнув себе за носа. Заболіло. Тоді підкрався до ліжка Піплі й ущипнув його.

– Ойо-йо-йой! – заверещав той.

– Ага! Не спиш!

– А от і сплю, – вперто стояв на своєму Піпля і сховався під ковдрою.

– Чому ж ти кричав?

– Бо мене заболіло.

– Хіба може боліти уві сні?

– Ще й як! Одного разу мені наснилося, як мене проковтнула Страхітлива Старушенція. Я так верещав! А прокинувся весь потовчений.

Гопля пройшовся по хаті, розмірковуючи над словами товариша. Можливо, і справді усе це їм тільки сниться. Раптом він зупинився.

– Ну, ти собі як знаєш, але я й уві сні відчуваю голод. Я йду снідати.

– Зачекай, я теж, – вискочив із ліжка Піпля.

– Ого, які ми з тобою однакові! Мені наснилося, що я голодний, і тобі те саме наснилося.

– Так воно і має бути. Ми ж з тобою нерозлучні друзі… А що у нас на сніданок?


– Мені сниться, що у мене на сніданок буде манна каша з родзинками і горішками. А тобі?

– А мені сниться, що ти її вариш.

– Чому я?

– Тому, що вчора мені снилося, що варив я.

– Але ж насправді варив я.

– Звичайно, ти. Але уві сні буває все навпаки. Тому сьогодні твоя черга. А я піду у садок і ще трішечки на сонечку подрімаю. А коли тобі насниться, що ти вже зварив кашу, то поклич мене.

Сонечко так ласкаво світило і так лагідно пригрівало, що Піплю знову потягнуло на сон. Він знайшов у садку затишну місцинку під розлогою яблунею, ліг на м'яку травичку і задрімав. Та й ще б не задрімати, коли довкола тільки й чути що сонливе дзумріння різноманітних кузьок і комашок, а здалеку – тихе кування зозулі, переплетене зі співом жайворонка.

Не знати, скільки б він спав, але з яблуні раптом зірвалося велике червоне яблуко і гугупнуло об землю.

Піпля в одну мить прокинувся.

Установите
приложение, чтобы
продолжить читать
эту книгу
256 000 книг 
и 50 000 аудиокниг