«Ольга Кобилянська» читать онлайн книгу 📙 автора Володимира Вознюка на MyBook.ru
image
Ольга Кобилянська

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Премиум

3 
(1 оценка)

Ольга Кобилянська

126 печатных страниц

Время чтения ≈ 4ч

2012 год

0+

По подписке
549 руб.

Доступ ко всем книгам и аудиокнигам от 1 месяца

Первые 14 дней бесплатно
Оцените книгу
О книге

Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.

Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».

читайте онлайн полную версию книги «Ольга Кобилянська» автора Володимир Вознюк на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Ольга Кобилянська» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Дата написания: 
1 января 2012
Объем: 
228456
Год издания: 
2012
Дата поступления: 
15 августа 2019
Время на чтение: 
4 ч.
Правообладатель
1 661 книга
«Я б хотіла залишитись тут назавжди. Повітря таке лагідне і приємне… В мене мистецька натура, і коли б я мешкала в лісі, то, думаю, могла б покохати сільського хлопця».
24 сентября 2017

Поделиться

«Природа часто буває дзеркалом нашої душі… Над темними вершинами гір котиться важкий, сірий туман, захмарене небо невдоволено мовчить. Гірські смереки, на які налітає буря, схиляють свої горді верхів'я, ніби від нестерпного болю… А я… Я сиджу самотньою і дослухаюся до бурі в своїй душі, дослухаюся до волання шаленої, неприборканої туги… Що хоче те немудре серце? Чого воно не дає мені спокою? Що так немилосердно розхитує мої засади, як буря та смереки?»
24 сентября 2017

Поделиться

У родині панувала традиція у визначні дні занотовувати в альбом винуватця врочистостей улюблену пісню, вірш або ж уривок із якогось твору.
24 сентября 2017

Поделиться