ESET_NOD32

Рецензии и отзывы на Країна гіркої ніжності

Читайте в приложениях:
208 уже добавило
Оценка читателей
4.47
Написать рецензию
  • sireniti
    sireniti
    Оценка:
    71

    Дивно, я була впевнена, що написала відгук на цю книгу. На цю хорошу, ніжну книгу з гірким присмаком.
    Володимир Лис став моїм улюбленим письменником після того, як прочитала всього один його твір- Століття Якова . Інстинктивно, виходить, зрозуміла, що автор мій.

    Ця книга про трьох жінок, про їхні долі, про їхнє життя і кохання, а насправді- це історія України. Сумна і красива, щаслива і не дуже. Це історія країни, яка не хоче стояти на колінах, тому долі ії жителів в більшості скалічені. Тому в багатьох сім'ях альбоми з старими фото так цінують і бережуть, адже там- люди, дорогі, рідні, які відійшли у вічність не через старість, а через владу.

    Даза, Віта, Олеся... Три жінки, одна сім'я. Вони не рідні по крові. Та якось так склалося, що ніби повторюють одна одну. У кожної рубці на душі, печаль в думах, надія в серці. Кожна пройшла через якийсь рубіж, пережила нещасне кохання. Вони падали і піднімалися, розчаровувалися і вірили. Вижили. Вистояли. Стали сильніші.

    Ні, тут немає хепі-енду. Але і не все так погано. Тут справжнє житття. І вічна надія, що все буде добре. Що нашим дітям буде легше і краще. І я в це вірю. Як вірила моя мама, а до неї бабуся. Інакше- навіщо жити?

    Приїжджайте в Країну гіркої ніжності. Веселощів не ґарантую, та іноді посумувати теж корисно.

    Читайте русский перевод...

    Странно, я была уверена, что написала отзыв на эту книгу. На эту хорошую, нежную книгу с горьким привкусом.
    Владимир Лыс стал моим любимым писателем после того, как прочитала всего одино его произведеие- Століття Якова . Инстинктивно, выходит, поняла, что автор мой.

    Эта книга о трех женщин, об их судьбах, об их жизни и любви, а на самом деле- это история Украины. Грустная и красивая, счастливая и не очень. Это история страны, которая не хочет стоять на коленях, потому судьбы её жителей в большинстве изуродованы. Поэтому во многих семьях альбомы со старыми фото так ценят и берегут, ведь там- люди, дорогие, родные, которые отошли в вечность не по старости, а через власть.

    Даза, Вита, Олеся... Три женщины, одна семья. Они не родные по крови. Но как-то так сложилось, что будто повторяют друг друга. У каждой рубцы на душе, печаль в думах, надежда в сердце. Каждая прошла через какой-то рубеж, пережила несчастную любовь. Они падали и поднимались, разочаровывались и верили. Выжили. Выстояли. Стали сильнее.

    Нет, здесь нет хеппи-энда. Но и не все так плохо. Здесь настоящая жизнь. И вечная надежда, что все будет хорошо. Что нашим детям будет более легко и лучше. И я в это верю. Как верила моя мама, а до неё бабушка. Иначе- зачем жить?

    Приезжайте в Страну горькой нежности. Веселья не гарантирую, но иногда потосковать полезно.

    Читать полностью
  • Ksyhanets
    Ksyhanets
    Оценка:
    16

    Я не скажу, що ця книга – особлива, що тут унікальний та неповторний сюжет, що вона одна така в своєму роді. Проте свій слід в моїй душі вона лишила.
    Мова роману – досить легка. Таке враження, ніби ти не читаєш книгу, а тобі хтось розповідає про історію трьох поколінь, про гірку і нелегку долю трьох жінок, про таке примарне щастя, яке розбивається об скелі реальності.

    Як би дивно не звучало, проте це перше творіння автора, з яким я познайомилась. Можливо, хтось скаже, що трохи не з того почала, проте продовжувати знайомство буду неодмінно.

  • Irin_i
    Irin_i
    Оценка:
    15

    І чому коли книга дуже сильно сподобалась, одразу зникають всі хороші слова, щоб охарактерезувати її? І куди вони в мене поділись?
    В той час,коли я прочитала Люко Дашвар Мати все мені хотілося одразу перечитати всі її книги.Так вийшло із Володимиром Лисом. Мені хочеться просто прочитати всі книги,які він написав.Дуже подобається його авторська майстерність. Він і справді майстер свого слова.
    Про книгу лише скажу те, що вона надзвичайна та життєва. Хочеться про неї всім розповідати і рекомендувати. Це напевно і є ті емоції, коли книга справді сильно зачепила і не відпускає.

  • Nina_M
    Nina_M
    Оценка:
    13

    Неймовірно щемка й відверта книга. Три життєві жіночі історії, що пов’язані примхою Долі. Три історії жіночої самотності. Кохання не надто прихильне до них, загалом не козирна карта випадає їм. Із покоління в покоління (та й чи покоління це?). І хто насправді справжня мама?
    Десятки років - ось часовий діапазон роману. Автор повсякас змушує читача мандрувати в часі, "перемикається" з однієї героїні на іншу, проте це відбувається на диво органічно, напруження наростає, і книга просто "не відпускає" до самого фіналу.
    Роман змусив мене плакати й гірко розчаровуватися разом із цими жінками - дивовижними й разом із тим звичайними, такими, як і всі. Вкотре переконуюся, що Володимир Савович - тонкий знавець жіночої душі і чудовий письменник.

    Для тех, кто читает на русском

    Дальше...

    Невероятно трогательная и откровенная книга. Три жизненные истории, связанные по прихоти Судьбы. Три истории женского одиночества. Любовь не слишком благосклонна к ним, в целом не козырная карта выпадает им. Из поколения в поколение (да и поколение ли это?). И кто на самом деле настоящая мама?
    Десятки лет - вот временной диапазон романа. Автор постоянно заставляет читателя путешествовать во времени, "переключается" с одной героини на другую, однако это происходит на удивление органично, напряжение нарастает, и книга просто "не отпускает" до самого финала.
    Роман заставил меня плакать и горько разочаровываться вместе с этими женщинами - удивительными и вместе с тем обычными, такими, как все. В который раз убеждаюсь, что Владимир Савович - тонкий знаток женской души и замечательный писатель

    Читать полностью
  • L_Anatoliivna
    L_Anatoliivna
    Оценка:
    11

    не хочеться писати пафосних слів.
    скажу тільки те, що по-особливому боліла душа за дівчинку Дазу. саме боліла.

    upd. історія нашого народу, крізь постаті звичайних людей, пронизує до кісток.. саме це і подобається мені у творчості Володимира Савовича.