Цитаты из книги «Володар Мух»

ридав над колишньою невинністю, над темнотою людського серця, над тим, як па

з запалом, що йшов із самої глибини їхніх змордованих душ.

Тож працювали із запалом і піднесенням, хоча з плином часу в запалі все більше вчувалася паніка, а в піднесенні — істерія.

Тепер, коли з’явилася мета, всі запрацювали завзято.

Найвидатніші ідеї завжди прості.

Він заплутався у лабіринті думок, що вимальовувалися невиразно, йому бракувало слів їх виповісти.

Він зупинився, обличчям до вузької смуги берега; згадав, з яким захватом ходив у першу ­розвідку, немовби вона стала частиною далекого яскравого дитинства

Щедрий у своїй радості, він захотів з усіма розділити відчуття того, що сталося. В голові його роїлися спогади, спогади про те, що вони відчували, коли оточена свиня рвалась на волю, як перехитрували живу істоту, приборкали її і віднімали в неї життя так довго й жадібно, як тільки спраглі п’ють у спеку.

Найперше вони звикли до ритму дня — від довгого лінивого ранку до швидких сутінків. Розкішним ранком з його ясним сонцем, тихим плюскотом моря, солодким повітрям їм добре гралося, і в наповненому житті надія не була потрібна, про неї забували.

Йому хотілося пояснити, як часто люди виявлялися не тими, за кого їх мали.